Ексклюзивы
вторник, 18 декабря 2012 19:50

Машина має служити не більш як п'ять років. Едуард Рудік зробив 19 автомобілів

Я зробив 19 машин. Це поєднання простоти мотоцикла й комфорту автомобіля. Мотоцикл споживає удвічі менше бензину, але зимою на ньому холодно, задуває сніг. На моїх авто можна їздити цілий рік. Але пальне вони витрачають, як мотоцикли, – 3,8 літра на 100 кілометрів.

Першу машину змайстрував у 43 роки, назвав "Пульсар". Три роки провозився. Поставив туди двигун і всі агрегати від моторолера "Тула".

Коли "Пульсар" рушив уперше, я співав. Дружина сиділа поруч, теж була щаслива. Не через машину, а за себе, що має такого чоловіка.

Міліція часто зупиняла на само­робці – хотіли роздивись авто.

У радянські часи багато хто ­ робив машини сам, бо заводські купити було складно. Один ­чоловік ­поставив на авто­мобіль двигун від холодильника-рефрижератора.

Як 1957 року вперше побачив "Москвича-402", він мені здався занадто симетричний. Незрозуміло було, де багажник, а де капот. Я, тоді 17-річний, прибіг додому й швиденько накреслив під його розміри дизайн із плавними обтічними лініями.

Студентом хотів справити враження на одну панянку, що подобалася. Думав посадити її в автомобіль і катати. Став на чергу за ­горбатим "­Запорожцем". Тоді ж не ­можна було піти в магазин і одразу ­купити, як зараз. Люди стояли в чергах по три-п'ять років, і не всім вистачало. ­"Запорожець" коштував найдешевше – 1200 карбованців, а найдорожча була "Волга", 20 тисяч.

"Запорожець" подобався своїм виглядом. Мав плавні округлі лінії капота і передніх крил, двері спереду відчинялися проти руху. Дизайн розробили італійці – для Fiat-500, а радянські конструктори вкрали.

"Запорожця" мені не дісталося, довелося взяти мотоцикл Jawa.

1970-го став на проспекті Перемоги в Києві й дивився, по скільки людей сидять у машинах. Як правило, або сам водій, або ще один пасажир. Зрозумів, що майбутнє – за двомісними авто. ­Відомі виробники додумалися до цього пізніше, в 1990-х. Тоді з'явилися маленькі Nissan, Сitroen, ­Peugeot, ­Daewoo.

Назви для автомобілів вигадую українські. "Бурсак" – це студентське авто, його двері відчиняються вгору. "Ласка" – найшвидша, спритна, як цей звір. "Сайгак" – із закрученими бічними стійками біля лобового скла, які нагадують роги.

Продаю свої машини за 18–30 ­тисяч гривень. Авто має бути дешеве, щоб його міг купити кожен. Вони без проб­лем розганяються до 100 ­кілометрів на годину.

Мої машини реєструють як саморобку. Вартість реєстрації така сама, як і серійної машини. Що більше у моделі заводських деталей і вузлів, то простіше її поставити на облік

Металевих автівок не роблю. Всі зі склопластика – він міцний і легкий. Мої моделі важать по 280–300 кілограмів. На виробництво однієї витрачаю півроку. Малюю профіль на картоні, роблю каркас із труб. Напов­нюю простір усередині пінопластом. З нього металевими тертушками витесую форму, як скульптор. ­Покриваю рідким скловолокном. Воно застигає й утворює корпус.

Зателефонував російський режисер Федір Бондарчук і каже: "Мені треба неземні автомобілі". Замовив вісім для фільму "Залюднений острів". Під час зйомок три підірвав, а решту повернув мені.

На малолітражки часто ставлять маленькі колеса, щоб було більше простору в салоні. Через це такі авто трусить на поганій дорозі. Я поставив на "Бурсака" 13-дюймові колеса, як у машинах середнього класу. Тому він їде плавно.

Зараз багато маленьких чотиримісних автівок. Ні спереду, ні ззаду не можна зручно вмоститися, особливо високій чи огрядній людині. У моїх машинах для водія і пасажира стільки ж місця, як і у відповідниках середнього класу.

Колір автомобіля – чорний, решта для іграшок, казав Генрі Форд. Але я для своїх обираю незвичайні кольори, щоб запам'ятовувалися. ­Перший був червоно-синьо-білий. Зараз ­роблю коричнево-сірий.

Машина має служити не більш як п'ять років. Я поміняв 12.

Дизайн для мене важливіший за ­начиння. Найкрасивіші машини ­італійські. Корейці прогресують. За останніми моделями Нyundai ­видно, що в них з'явився толковий дизайнер. "Таврія" й "Лада" виглядають, як зубило, – всі кути гострі, лицева частина нахилена під кутом. У "Москвичах" дизайн якийсь незавершений.

Мрію організувати серійний випуск своїх автівок. Для цього треба 2 мільйони доларів. Не можу знайти цієї суми. Бо якщо її вбехати у розважальний центр, гроші повернуться за рік. Автозавод почне приносити прибуток за чотири-п'ять років.

Сейчас вы читаете новость «Машина має служити не більш як п'ять років. Едуард Рудік зробив 19 автомобілів». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

19

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть