У Києві відбувся сольний концерт французького співака Поля Манондіза. АртПричал зібрав близьких друзів та поціновувачів творчості музиканта. Манондіз представив пісні з майбутнього альбому. Це перший великий концерт Поля в Україні. Він виступав у країнах Європи та в Канаді. Творчий шлях почав у Франції. Закінчив Королівську консерваторію у Бельгії.
"У Франції я був композитором і поетом, тому що там дуже багато митців. В Україні я 10 місяців працював із багатьма українськими музикантами. Весь мій новий альбом складається з пісень, написаних українськими авторами", - розповідає Поль.
На київському концерті, який також був і святкуванням 30-річчя музиканта, він заспівав пісні українською, англійською, російською та французькою мовами. Частина з них увійде до нового альбому, який побачить світ у вересні-жовтні цього року.
Поль розповів, що дуже складно співати українською. Зізнається, що його улюблений український співак - Святослав Вакарчук. Особливо подобається пісня "Обійми". До речі, кавер-версію хіта виконав на концерті.
Артист не приховує, що вболіває на Євро-2016 за українську збірну і навіть хоче мати два громадянства, французьке й українське.
"Я люблю подорожувати, але хочу залишитися тут. В Україні у мене той самий рівень життя, що й у Франції. Я мав концерти у Парижі. Різниця в тому, що у мене тут класне життя, мені подобається бути тут. Не відчуваю тиску вищого суспільства, як у Парижі, де весь світ хоче жити. Тут я, як в Парижі, але без тиску", - говорить Поль.
Кілька років тому Поль познайомився з українкою, яка згодом вийшла за нього заміж. Дружина дуже сумувала за батьківщиною і подружжя вирішило переїхати.
"Дружина навчає мене мови", - говорить музикант.
"Познайомились випадково. Я мріяла подорожувати. Поїхала у Париж чотири роки тому. Друг Поля, художник, на Монмартрі малював мій портрет і він нас згодом познайомив. Через три роки Поль побачив цей портрет і закохався у мене з першого погляду. Почав мені писати. Зрозуміли, що маємо багато спільного, наші душе споріднені. Я поїхала до нього у Париж і з цього часу ми почали спільний шлях. Я дівчина бойова, але там засумувала за Україною, за рідними. Мені не вистачало землі, церкви православної. Я запропонувала спробувати переїхати. Його вразила наша культура й традиції", - говорить дружина Поля Монандіза.
Музиканту було нескладно адаптуватися у новій країні і продовжити творчу кар'єру.
"Прислав перше відео з піснею, якої немає в жодних збірках. Там є слова: "Я дуже хочу, щоб на цю землю, яка в моєму серці, ти нарешті приземлилась", - говорить дружина, - У нього італійська кров, а італійці дуже схожі на українців. Він ріс на Сицилії, а там, як в Україні, всі - дружна родина за одним столом. Лише готують піцу, а не борщ".
Серед гостей на концерті були співак Василь Бондарчук, Влад Дарвін, травесті-діва Монро, Олена Грибенюк, Ніна Матвієнко, Юрій Фальоса, учасник "Голосу крани-6" Владислав Каращук та інші.
"Ми познайомилися з Полем на початку березня. Виступали під оркестр Lords of the Sound на одній сцені. Співали пісні французькою і після цього почали товаришувати. Французький хлопець - це вже запорука успіху, а те, що співає українські пісні гарно і талановито, то це факт", - говорить Василь Бондарчук.
Потужний вокал та надання рокового звучання вже відомим композиціям роблять виконання пісень Поля Манондіза по-справжньому оригінальним. Не залишила байдужими присутніх у залі легендарна українська пісня "Ніч яка місячна, зоряна, ясная". На цьому українські сюрпризи не закінчились.
"Мені показали запис, на якому Поль співає пісню "Квітка-душа". У нього є душа. Те, що він одружився з українкою, допомагає розуміти наш світ. Дружина, думаю, робитиме все , щоб він у нас прижився, і я буду робити. Зараз ми його запрошуємо на концерти, а потім ми до нього будемо проситися", - говорить Gazeta.ua Ніна Матвієнко.
На концерті Поль Манондіз та Ніна Матвієнко а капела заспівали легендарну пісню.
Сюрпризом для багатьох став дует з оперною співачкою Оленою Грибенюк. Відома пісня Come what may із мюзиклу Moulin Rouge подарувала глядачам незабутні емоції і ще раз довела музикальну неординарність француза.
Коментарі