Вертолітний майданчик будують у дві зміни

Поблизу села Пекарі Канівського району будують вертолітний майданчик. Кажуть, це вказівка президента Віктора Януковича.

Від околиці Канева, де розташований музей Шевченка, до Пекарів — 4 км. Рівний асфальт закінчується одразу за музеєм.

— Ми тими землями не розпоряджаємося. Але кажуть, що це якась державна програма, чи до Євро-2012, чи по реконструкції музею, — розповідає 52-річна Наталія Носенко, сільський голова. — Нам хоч би дорогу зробили. Бо ж через село до музею делегації їздять, дітей на екскурсії возять, а дорога страшна.

Просить знайому провести до будівництва. Хвилин за 10 виходимо в поле. Майже все воно засипане горами піску. Посередині його утрамбували шаром з метр заввишки. Стоїть кілька тракторів, туди-сюди курсують вантажівки з піском та битою цеглою.

— Тут були нерозпайовані землі. Їх хотіли наділити учителям та працівникам соціальної сфери, але не встигли, — говорить місцева Тетяна, 36 років.

Прямуємо вздовж майданчика до дороги. Метрів за 20 від нього є будинки. Це дачний кооператив "Дніпро". На кількох вулицях — більше як 200 дач.

— Моя дача з іншого боку від майданчика. Нам будівництво не заважає. Хоч дорогу зроблять, хорошу, скоросну. А щодо вертольотів, не думаю, що такий рух сильний буде, що заважатиме людям, — каже власниця дачі канівчанка Надія Корженко, 56 років.

Пісок на будівництво возять з очисних споруд.

— Туди раніше навезли тонни піску. Хотіли добудовувати очисні. Але в 1990-х усе заглохло. Так там той пісок і лежав, — розповідає Тетяна. — А на цеглу купили напіврозвалений цегляний завод.

На дорозі біля очисних — кілька КамАЗів.

— Скільки грузять, стільки й працюємо. На ніч другі виходять. По два тижні робимо. У нас 10 машин. На кожній по два водії. Працюємо в дві зміни. Кажуть, до 1 квітня мають уже майданчик зробити, — говорить канівчанин 26-річний Віталій. — Нас тут душ 30. Є і канівські. Скільки платять? Не знаю, нам ще не платили.

— Їм 8 гривень за ходку платять. Мені чоловік казав, — додає Тетяна. — У мене чоловік — електрик. Думає, може, піти туди на роботу, коли побудують. Тільки аби ж знати, що робота буде постійна. А то сьогодні один президент, то будує. А завтра виберуть другого, він щось інше придумає.

×