Вибори столичного міського голови — найважливіша подія напередодні обрання президента. За розрахунками опозиції, це певна "Сталінградська битва", що стане початком кінця режиму Януковича та Партії регіонів.
Головною проблемою при цьому називають невизначеність позиції Віталія Кличка як найрейтинговішого кандидата від демократичних сил. Відмова лідера партії УДАР однозначно відповісти "так" або "ні" щодо намірів боротися за посаду мера й аморфні коментарі з цього приводу його найближчих соратників сприймаються вже як фарс. Але зрозуміти їхню позицію не важко. Кличко і його команда інтуїтивно відчувають: обрання столичним головою і діяльність на цій посаді дискредитують лідера УДАРУ перед президентськими виборами.
По-перше, нинішня розділеність обов'язків мера — голови Київради і глави держадміністрації — не залишає першому реальних важелів впливу на соціально-економічну ситуацію у столиці. У кращому разі він виконуватиме роль системного критика глави КМДА. У результаті Кличко мимоволі понизить свій рівень як політика — із загальнодержавного до міського.
По-друге, якщо все ж Віктор Янукович під тиском опозиції та громадськості погодиться з'єднати, як годиться згідно із законом, повноваження обох постів, це ще більше загрожує Кличку. Посада мера є насамперед управлінською, по-друге — господарською, і лише по-третє — політичною. Кличко має дуже скромний досвід у всіх трьох сферах. Управляти багатопрофільним столичним комунальним господарством, тим більше в умовах конфронтації з центральною владою, буде дуже складно. Досить однієї суворої зими, або, наприклад, уміло спланованої аварії на "Київенерго" з декількома знеструмленими районами столиці, щоб авторитет Кличка-мера значно знизився.
З цієї точки зору, Віталієві Володимировичу дуже далеко до професіоналізму мера Олександра Попова, за всіх недоліків і зловживань команди останнього.
По-третє, столичне комунальне господарство і статті витрат на його діяльність — занадто ласий шматок, щоб хоч хтось із команди лідера УДАРу не захотів нагріти на них руки. Навіть якщо помріяти про кристальну чесність "ударівців", можна не сумніватися: опоненти з президентської адміністрації сфабрикують корупційні скандали навколо їхньої діяльності, як це було, наприклад, зі справою "бютівських педофілів".
По-четверте, як показує особистий досвід автора статті, Кличко і його найближче оточення вважають нижче своєї гідності займатися буденною копіткою роботою з широкими верствами населення, так званою господарською "побутовщиною". Вони віддають перевагу резонансним суспільно-політичним і благодійним акціям, на яких можна піаритися і заробляти політичні дивіденди.
Парламентські вибори показали: у лідера УДАРу немає команди, яка могла б управляти столицею успішніше, ніж зараз це робить команда Олександра Попова. Місце градоначальника нічого, окрім проблем і зниження авторитету, Кличку не принесе.
Віталієві Володимировичу, якщо він націлювався на президентський пост, необхідно перестати демонструвати політичну розмитість і гнучкість, а чітко виражати свою позицію. Тобто показати в політиці такі ж якості, як і в боксі. Люди швидше зрозуміють і пробачать помилки, спричинені рішучими діями, ніж сьогоднішню показну хитрість і невизначеність.
3 
1
Коментарі
5