Один з аналітиків Світового банку порівняв рішення Верховної Ради різко підвищити мінімальну заробітну плату з наміром здійснити політ на Марс. Попри виразність такого порівняння, воно все ж таки не зовсім коректне, бо, володіючи ракетоносієм "Південмашу", Україна в принципі може здійснювати космічні польоти. А от за відсутності бюджетних ресурсів істотне підвищення рівня зарплат виявляється значно небезпечнішою авантюрою з непередбачуваними наслідками.
Хоча правила чесної гри ніколи не користувалися популярністю серед українських політиків, але цинізм і аморальність тих, хто ухвалив у першому читанні проект закону "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в 2010 році", вразили навіть найдосвідченіших. Мало того, що ініціатори законопроекту не збираються палець об палець ударити задля виконання такої законодавчої новації. Так вони ще не обтяжують себе поясненнями, з яких джерел виконавча влада черпатиме фінансування.
Українська політика нагадує мозаїку з різних казок. Теперішня ситуація подібна до казки про гоноровиту бабцю, яка наказувала золотій рибці зробити то одне, то інше диво. Ця аналогія заслуговує на увагу принаймні з точки зору того, чим усе скінчилося для необачної бабусі. Паралелі із золотою рибкою також повчальні, адже є межа всьому — навіть можливостям золотих рибок…
Не завдавши собі клопоту розтлумачити, які джерела фінансування зазначеного законопроекту, лідер Партії регіонів висловився приблизно так: якщо уряд не знає, де взяти гроші, то хай поступиться місцем тим, хто знає. Коли б так "відповідав" представник якоїсь маргінальної політичної сили, який не має зеленого поняття про економіку й фінанси, а розраховує виключно на популізм і авантюризм, це мало б цілком природний вигляд. Але йдеться про прем"єр-міністра тіньового уряду, якого посада зобов"язує оперувати чіткими цифрами й фактами.
Звичайно, якби цифри та факти на підтвердження авантюри з мінімальними зарплатами існували, то лідер Партії регіонів їх обов"язково оприлюднив би. Оскільки їх нема, то біло-блакитний кандидат у президенти змушений уподібнювати себе до політичного маргінала. Як кажуть у таких випадках, і рада би душа до раю, та гріхи не пускають.
Щоб остаточно не втратити повагу мислячої частини електорату, лідерам Партії регіонів варто частіше слухати хоча б самих себе, щоби приводити у відповідність зі словами чергові наполеонівські плани.
Приміром, іще кілька днів тому один економічний гуру "регіоналів" стверджував, що дохідна частина бюджету виконується вкрай погано. Нині ж він уже наполягає на прийнятті законопроекту, який передбачає вдвічі більшу ресурсну базу. Оскільки розумом, честю і совістю в даному разі навіть не пахне, сформулюю запитання простіше: де логіка?
Припускаю, керівники Партії регіонів розраховують на те, що їм удасться непомітно ухилитися від відповіді на запитання щодо алогізму законодавчих ініціатив. Натомість вони зроблять усе, щоби зосередити увагу суспільства на тому, як сутужно уряду виконувати їхні забаганки. Якщо ж виконавча влада з честю впорається навіть із цим "космічним" завданням, невдовзі вони знову розпочнуть блокування парламентської трибуни з вимогою терміново підвищити зарплати в півтора раза.
При цьому під час кожного інтерв"ю "регіонали" пояснюватимуть електорату, що підвищені соціальні стандарти виконуються не завдяки каторжній праці уряду, а лише тому, що представники Партії регіонів у парламенті "виявилися безкомпромісними у досягненні мети поліпшення життя вже сьогодні". Знайти ілюстрацію брутальнішого нехтування нормами моралі й порядності практично неможливо.
Коли БЮТ ініціював уведення податку на багатство, депутати від Партії регіонів навіть слухати про це не захотіли
Доволі показово, що всі (!) експерти в галузі економіки й фінансів визнали законопроект ведмежою послугою пересічним людям і країні. Бо в разі його ухвалення та підписання президентом фінансова система опиниться на межі фіаско. Виконання такого закону виявиться можливим лише за рахунок значної емісії грошей, не забезпечених товарами. Не варто пояснювати, що це спричинить хвилю інфляції, яка впродовж місяця-півтора поставить хрест на будь-яких натяках на підвищені соціальні стандарти і добробут загалом.
Якби ще йшлося про нечистоплотну політичну боротьбу з урядом, можна було б промовчати. Але річ у тім, що фактично доводиться мати справу з цілеспрямованою роботою зі дестабілізації фінансової системи України. Це ставить під загрозу національну безпеку у фінансово-економічній сфері. Дивно, що президент, покликаний своєчасно реагувати на подібні небезпечні тенденції, зберігає олімпійський спокій. Усім своїм виглядом дає зрозуміти, що "пожежа розгортається за планом".
Зазначу, що ухвалення безвідповідального законопроекту призведе до браку коштів насамперед у приватному секторі — серед підприємств, значна частина яких поки що перебуває у власності представників Партії регіонів. Не треба бути пророком, аби передбачити: значна частина цих заводів і фабрик не зуміє вписатися в "нові соціальні стандарти". Банкрутство і безробіття виявиться наслідком безвідповідального популізму.
Ніхто не заперечує: підвищувати соціальні стандарти необхідно. Але це слід робити з урахуванням реальної економічної ситуації.
Світова економічна практика недвозначно доводить: за кризових умов доцільно надавати адресну підтримку найбільш незахищеним верствам населення, піднімати рівень зарплат категоріям, у яких він неприпустимо низький порівняно з іншими, — з точки зору соціальної справедливості.
Цим шляхом і пішов уряд, підвищивши рівень зарплат учителів, медиків, працівників культури і бібліотекарів. Натомість законопроект "регіоналів", по суті, не має жодного стосунку ні до проблеми прожиткового мінімуму, ні до мінімальних зарплат, бо пропорційно підвищує всі заробітні плати та пенсії.
Цей законопроект справедливіше було б відрекомендувати як підвищення добробуту заможних, бо вони значно менше відчують наслідки неухильної інфляції, ніж громадяни з мінімальними зарплатами. Між іншим, коли БЮТ ініціював законодавче введення податку на багатство, депутати від Партії регіонів навіть слухати про це не захотіли. Чому б із такої благородної нагоди не блокувати трибуну Верховної Ради?
3 
1
Коментарі