Минулого тижня Харківська міська рада постановила прибрати нещодавно встановлену меморіальну дошку на честь мовознавця та письменника Юрія Шевельова. Її розбили кувалдою. Проти монтажу дошки виступав Антифашистський комітет області. Там стверджують, що Шевельов співпрацював із німцями в період нацистської окупації міста.
—?Із цієї історії, яка свідчить про вкрай низький рівень культури місцевого керівництва, на жаль, вийшов великий скандал, — каже політолог Володимир Фесенко, 54 роки. — З політичного погляду, тамтешні начальники підпали під наслідки "антифашистської" істерії, розгул якої був у травні. Тоді провели мітинги й у Києві, і в інших містах. А зараз — рецидив. Комусь здалося, що можна продовжити боротьбу з "фашизмом" на теренах історії.
Друга світова війна знає чимало прикладів складної людської долі. Дехто мусив співпрацювати з німецькою владою, жити на окупованій території, елементарно заробляти на хліб. Не стрілятися ж було. Робити з цього якісь ідеологічні і політичні висновки — найгірший прояв радянського стилю. Жив на окупованій території — це пляма на біографії. Хтось із родичів з якоїсь причини співпрацював із німецькою окупаційною владою — осуд на все життя. У цьому випадку йдеться про таку логіку. Водночас і про людину, що має величезний науковий авторитет. Мусили би бути наукові радники у керівництва міста та області, які пояснили б і Геннадієві Кернесу, й Михайлові Добкіну, що тут — делікатна справа. Цього не зробили. І зчинився скандал.
Геннадій Кернес опікується містом і багато для нього зробив. Хоча він — постать одіозна й до нього неоднозначне ставлення. Багато кому Кернес не подобається скандальними, конфліктними заявами. Водночас Геннадій Адольфович — добрий господарник. Але те, що з його подачі наробили з цією дошкою, б'є по авторитету Харкова. А це одна з академічних столиць України. Там чимало вищих навчальних закладів. Шевельова завжди глибоко поважали. І те, що скоїли з дошкою, — це дикунство, вандалізм.
Місцевій владі потрібно визнати помилку, а не гратися в ідеологію. Бо легко зганьбити не лише себе, а й місто. Тим більше, там уже був подібний випадок із меморіальною дошкою Йосипа Сліпого (предстоятель Української греко-католицької церкви. — "ГПУ"). Спочатку збили її, а потім — знову встановили. Відновити потрібно й цю.
Хоча навряд чи харківське керівництво вибачиться. Гору взяв скандальний стиль. Можливо, хотіли відвернути увагу від чогось іншого. Адже і Добкін, і Кернес завжди любили "російських друзів", піарилися на цій дружбі. А зараз усередині Партії регіонів точиться дискусія щодо європейської та російської інтеграції. Може, бажали відволікти людей від тих суперечок. Проте в будь-якому разі подібні випадки б'ють по авторитету міста.
Восени 1944 року виїхав до Німеччини
Юрій Шевельов — український славіст, мовознавець, письменник, професор Гарвардського та Колумбійського університетів, США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.
Народився у Харкові 17 грудня 1908 року. Помер у Нью-Йорку у квітні 2002-го. Батько і матір походили зі шляхетних московських родин етнічних німців.
Автор 17 книжок та ряду фундаментальних наукових праць.
Під час німецької окупації Харкова публікував вірші у журналі "Український засів". Від 1941-го до 1943-го завідував кафедрою української філології Харківського університету. 1943 року виїхав до Львова, де працював над підготовкою німецько-українського правничого словника. Восени 1944-го перебрався до Німеччини, згодом — до Сполучених Штатів.
2 
1
Коментарі
8