Ексклюзиви
пʼятниця, 31 серпня 2012 05:30

Юрій Щербак написав про Україну після ядерної війни

— Тільки політики й письменники мають шанс виговоритися. Перших ми чуємо, навіть коли не хочемо. А другі можуть зробити це лише у своїх книгах, — каже письменник і дипломат 77-річний Юрій Щербак. 28 серпня у столичній книгарні "Є" він презентує свій роман-антиутопію "Час великої гри. Фантоми 2079 року". Твір вийшов у київському видавництві "Ярославів Вал". Має 440 сторінок, коштує 84 грн. Це продовження антиутопії "Час смертохристів. Міражі 2077 року".

— Після виходу попереднього роману читачі закидали мені антиєврейські нотки, — Юрій Миколайович наливає в склянку мінеральну воду. — Я пішов до мого друга, видавця Леоніда Фінберга. Спитав, чи є в книжці щось антисемітське. Фінберг пообіцяв видати довідку, що нічого такого у ній немає. Перший роман був передмовою, розминкою перед написанням повноцінного твору.

У ньому Юрій Щербак змальовує події після ядерної війни.

— Намагався описати, як відроджується народ, нація, держава. Використовував власні спогади про закінчення Другої світової.

До зали забігає 4-річний хлопчик. Роздивляється стелажі з книгами. Рукою махає Юрію Миколайовичу і сміється.

— Заходь, Лесику, сідай. Це мій онук. Він справжній українець, тільки рідною мовою говорить. Зараз мене не покидає думка, що живу в 1912 році, напередодні великих подій. Влітку остаточно зрозумів, що наша країна окупована люмпенсько-жлобською владою. Вона жорстоко веде лінію на розпалювання етнічної війни. Такого не було навіть при комунізмі. Вони прийняли мовний закон, щоб поділити український народ на російськомовних та україномовних. Це — державний злочин.

На сцену виходить поет 82-річний Дмитро Павличко. Поправляє лацкани чорно-білого картатого піджака.

— Мій батько, щоб дістати роботу, мусив віддати мене до польської школи в селі Яблунів (межує з рідним селом поета, Стопчатовим на Івано-Франківщині. — "ГПУ"). Сьогодні в нашій державі матимуть переваги ті батьки, які віддадуть дітей у російські школи. Це роблять, щоб російська мова, яка вже давно панує в наших містах, захопила й сільські райони.

— А про книжку Щербака коли він говоритиме? — питає чоловік із чорними вусами й в окулярах сусіда в залі.

Павличко кашляє, продовжує:

— Навіть за часів царської Росії влада собі такого не дозволяла. Тоді хоч забороняли українську мову, та діяли українські видавництва, працювали музеї. А зараз музей Шевченка в Петербурзі вже два роки закритий на замок. Росія Шевченка ненавидить. За 20 років нашої незалежності "Кобзар" жодного разу не вийшов в перекладі російською. Пам'ятаєте, хто з росіян переклав "Марію" Шевченка?

— Пастернак! Бунін! Ахматова! — вигукують присутні.

— "Марію" переклав Пастернак, а Ахметова переклала "Тарасову ніч", — каже Дмитро Васильович.

У залі сміються, дехто аплодує — бо Павличко назвав Ахметовою поетесу Анну Ахматову. Раніше так обмовився Віктор Янукович

— Це божевілля на мене теж діє, бо я постійно про це думаю, — виправдовується Павличко.

— Роман Щербака прочитають усі. Одних захопить любовна історія, других — прогнози і передбачення майбутнього, а треті побачать у ньому багато сьогоднішніх речей, — каже видавець книжки Михайло Слабошпицький, 66 років. — Юрій Щербак говорить про страшні речі, які нас спостигли і ще можуть спостигнути. Прямо їх в тексті немає. Але ми це прочитуємо, бо така оптика.

Зараз ви читаєте новину «Юрій Щербак написав про Україну після ядерної війни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути