У 70-і роковини Волинської трагедії Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цього року односторонні політичні декларації залишили примирення сторін за бортом.
Таке звернення сьогодні підписали перший Президент України Леонід Кравчук, Патріарх УПЦ КП Філарет, митрополит УПЦ МП Симеон, кардинал УГКЦ Любомир Гузар, колишній віце-прем'єр-міністр Іван Васюник, історик Володимир В'ятрович, письменниця Марія Матіос та академік, член Ініціативної групи "Першого грудня" Ігор Юхновський.
На думку членів Комітету, ухвала польського сенату щодо Волинської трагедії - це крок назад на шляху до порозуміння.
"Однобічна ухвала Сенату образлива для сучасного покоління українців, які шанують своїх предків, полеглих у боротьбі за незалежність України, цей документ нехтує пам'яттю українців, котрі стали жертвами міжнаціонального протистояння", — зокрема йдеться у зверненні.
Комітет звернувся до влади обох країн із закликом не зневажати історичну пам'ять і не вплутувати політику у питання історичного минулого.
"Ми повинні йти далі, розвивати наші добросусідські стосунки. Саме вони будуть гідним пам'ятником загиблим, свідченням того, що трагедія навчила нас жити по-християнськи", — закликали учасники Комітету.
До складу Комітету входять: Перший Президент Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В'ятрович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.
Як відомо, у червні делегація Громадського комітету відвідала Варшаву, щоб донести до політичних очільників та громади дружньої Польщі стурбованість у зв'язку з розглядом у Сенаті тоді ще проекту заяви, що містить однобічні, політизовані й необґрунтовані з точки зору міжнародного права оцінки волинських подій. 20 червня верхня палата парламенту (Сенат) Польщі таки прийняла резолюцію напередодні 70-ї річниці Волинської трагедії, якою кваліфікувала події на Волині 1943-го року як "етнічну чистку з ознаками геноциду".
Нагадаємо, у 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.
3 
1
Коментарі
25