Італієць Мауріціо Перкуоко 20 років тому переїхав з італійського міста Аверса до Вінниці. Чоловік створив тут власний бізнес, знайшов дружину і виховує дочку 4-річну Софію.
" Потрапив в Україну випадково, - згадує Мауріціо Перруоко. - Після Чорнобиля іноземці багато говорили про цю країну. Мені було цікаво подивитись. Із товаришем купив тур Туреччина_Греція- Україна. Спочатку ми прибули в Одесу. Перше що побачив — страшний облізлий порт, і жінок, які ходили з мішками на плечах, а ще багато поліції. До того ж нас обманули, коли поселялися. Готельєр, побачив, що ми іноземці і навмисно взяв більше грошей. Після того я поїхав у Вінницю. Це місто було меншим, компактнішим, доволі чистим. Відчував себе тут комфортно.
Мауріціо із династії сироварів. Сир варив із 14 років. Мав в Італії власний цех, який перейшов у спадок від батьків.
"У Вінниці я зайшов у магазин, спробував місцевий сир, який називали італійським. Він виявився недобрим. Він не мав ні смаку ні запаху молока. Я зрозумів, що тут моя продукція може мати успіх".
Чоловік не знав мови, тому спочатку возив із собою перекладача.
"І зараз не вивчив мову, вона важка для мене. Говорю суржиком, намішаним з італійською, - каже підприємець. - Але мене вже розуміють, дружина допомагає перекладати"
Італієць одружився з жінкою на 20 років молодшою. З вінничанкою Іриною познайомився в кафе.
"Починав відкривати цех кілька разів. Спочатку 2002 року, коли вже майже все було готове, мій партнер по бізнесу розбився в автокатастрофі. Потім відновив виробництво 2009. Молоко купую у селян. Важко працювати із тутешніми жіночками. Весь час намагаються обманути. Доливають у молоко воду, або продають знежирене молоко замість нормального, - каже Мауріціо. - В Італії за таке штрафують, а тут ні, тому й тягнеться. Планував завести свою ферму, але поки не виходить. Це досить дорого, а в мене не дуже велике виробництво"
Щодня Мауріціо переробляє 150 тон молока. Робить з нього 4 види сиру: моцарелу, качокавало, рикоту та качоту.
В Італії не був останні 9 років. Каже аби їхати туди треба 2-3 місяці, а він не має часу.
"В Італії в нас була велика родина, маю 4 сестри і трьох братів. Всіх треба відвідати. Весь бізнес тут на моїй інтуїції. Я заварюю сир без рецепта. Я відчуваю його. Стараюся сам замішувати і виробляти, - додає. - Після роботи захоплююсь рибалкою, їздимо на річку Південний Буг чи на озера, де ловляться коропи, товстолоб. Італійці такої риби не їдять, а ловлять її лише заради спортивного інтересу."
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олена Криворука відкрила джазову школу у Японії
2 
1
Коментарі