Ексклюзиви
середа, 05 грудня 2018 00:15

Переселенці розповіли, як назавжди залишились в Туреччині

Щоб сім'ї влаштуватися в Туреччині потрібно приблизно 2000 доларів. Цієї суми повинно вистачити на оренду житла на кілька місяців, їжу та оформлення документів. Про це розповідають Елла і Микола Голуб. Вони з 6-річним сином Русланом 4 роки тому виїхали з окупованої Горлівки та осіли в Туреччині. Про адаптацію, місцеві заробітки, ціни на житло і продукти, навчання сина в новій школі, вони розповіли Своі.City.

"Сестра нам в перший час допомогла. Ми не знали мову, вона оформила документи, страховки та взяла до себе пожити, - розповідає Микола, - Але через два місяці, вирішили повернутися, хоча нам всі говорили:"Залишайтеся ". У Горлівці було нелегко жити, але ми вірили, що все це ненадовго. Дитина пішла в школу, до другого класу".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці розповіли, скільки коштує жити в Таїланді

Але ситуація в Горлівці загострювалася - залишатися там було небезпечно. У грудні 2014 року вони зібрали всі необхідні речі, документи та вирушили в Анталію з установкою, що це всього на рік і скоро все налагодиться в рідному місті.

"З собою було 4 сумки з речами та 2000 доларів. На ці гроші ми купили речі, зібрали дитини до школи. На те, щоб оформити документи, пішло чимало грошей. Всі папери необхідно перевести та завірити в нотаріуса, розповідає Елла, - Проблем з житлом не було. Можна звернутися у фірму, яких тут дуже багато, і підшукати собі житло. І ми не чули про шахрайські історії з квартирами. Крім цього, є багато комісіонок, в яких можна придбати всі меблі та техніку, необхідну для життя".

Автор: З архіву родини Голуб
  Родина переїхала з окупованої Горлівки до родичів у Анталію з 4 сумками та 2000 доларів
Родина переїхала з окупованої Горлівки до родичів у Анталію з 4 сумками та 2000 доларів

У багаж вони упакували й те, що могло допомогти їм заробити на хліб в майбутньому. Елла як майстер манікюру та біотатуажу взяла з собою інструменти. Микола, фахівець з виготовлення корпусних меблів, прихопив те, що могло знадобиться в його ремеслі. Через чотири роки кожен з них заробляє звичною і улюбленим для себе справою. Сімейного бюджету вистачає на те, щоб орендувати простору квартиру і забезпечити повсякденні потреби сім'ї.

Доброзичливість місцевих жителів дозволила успішно адаптуватися на новому місці і їх синові - Руслану.

"Добре ставлення до дітей тут - чи не культ: дитина розбиває посуд в ресторані - no problem, розносить пів супермаркету - ніхто навіть не нахмурить брови, - розповідає Елла, - Школа прийняла добре. Руслан на той момент відвідував другий клас. Оскільки мови він взагалі не знав, його направили в 4 клас, там викладав учитель, який знає російську мову. Пробувши в четвертому класі близько 3-4 місяців і трохи підучивши мову, його повернули в другій".

Школи дуже великі, дітей багато, і іноземці не рідкість. У класах по 30-35 чоловік. Навчаються у дві зміни. Предмети спрощені, наприклад, фізика хімія і біологія - в одному предметі. Система оцінювання 100 бальна, але з 1 по 3 клас не оцінюють в балах, є тільки три позначки: "дуже добре", "добре", "старайся". Вчителі не вимогливі: хочеш - вчися, не хочеш - не треба. Багато чоловіків-вчителів, особливо в початковій школі. В даний момент Руслан знає краще за всіх в сім'ї турецьку мову.

Автор: З архіву родини Голуб
  Миколай створює 3Д картини та корпусні меблі
Миколай створює 3Д картини та корпусні меблі

Що потрібно українцю, щоб переїхати до Туреччини?

В першу чергу - знання мови. Багато турків розмовляють англійською, діти в школі теж її вчать, але без турецької мови буде складно.

"У Туреччині є безкоштовні мовні курси, але на них викладають турки, тому є певні складності. Є і платні - там вчать російські. Мову вчити дуже важливо, бо в будь-якому випадку стикаєшся з нею повсякденно", - пояснює Елла, яка також відвідувала мовні курси.

Вивчивши мову, можна задуматися і про працевлаштування. Найменша зарплата в гривневому еквіваленті становить близько 6000 гривень, житло в Анталії можна зняти й за 2500 гривні. На такий мінімум може розраховувати підсобний робітник з-поміж іноземців. Пара розповідає, що "наші" вважають за краще працювати у сфері послуг, наприклад, в тих же готелях.

Пільг або гуманітарної допомоги для жителів Донбасу, в Туреччині не передбачено

"Щоб орендувати квартиру, необхідно відразу заплатити за перший і останній місяць і ще віддати ріелтору суму, еквівалентну одному місяцю оренди. Коли ми знімали свою першу квартиру, то нам допомагав ріелтор, який був другом моєї сестри й він з нас не брав комісію, - розповідає Микола, - Зараз житло ми орендуємо недалеко від моря і ціни тут досягають близько 5000 в гривневому еквіваленті. Ще ближче до моря житло буде коштувати трохи дорожче, але є і більш доступне: все залежить в основному від відстані до узбережжя і впорядкованості району".

"Та й про саму війну місцеві знають вкрай мало, деякі навіть думають, що у нас вже все закінчилося. Тут все зосереджені на конфлікті в Сирії, про який тільки й говорять по телебаченню, і допомагають біженцям із Сирії", - розповідає Елла.
Автор: З архіву родини Голуб
  Син Руслан знає краще за всіх в родині турецьку мову.
Син Руслан знає краще за всіх в родині турецьку мову.

Незабаром новий рік і родині знову треба оформляти документи, необхідні для проживання в Туреччині. Робити вони це будуть вже в четвертий раз.

Кожен новий рік в Туреччині підростають ціни та зарплата: оренда житла в Анталії щорічно в січні дорожчає на 10%, проте в унісон цьому піднімають і зарплати - приблизно на 30%.

Зараз українська сім'я в черговий раз переїжджає. Квартиру, в якій вони живуть, виставили на продаж. При цьому, вони не виключають, що можуть змінити не тільки квартиру, але і країну. Життєві обставини навчили їх не будувати довгострокових планів і жити тут і зараз.

"Поки ми тут. Готуємо документи на наступний рік і плануємо з'їздити в Україну. По дому дуже сумуємо. Але готові рухатися вперед і, якщо вдасться можливість, ще кудись переїхати. До Німеччини й США, наприклад. Вже не побоїмося і переїдемо. Єдине потрібно, щоб син школу закінчив, адже найскладніше - це адаптація. Землякам хочемо побажати миру, адже якби був мир, то не було б у всьому світі біженців ", - підбивати підсумки Микола.

Зараз ви читаєте новину «Переселенці розповіли, як назавжди залишились в Туреччині». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути