На київській базі Грузинського легіону мене зустрів командир Мамука Мамулашвілі. Представив мене японському добровольцю, який приїхав воювати в Україну. Він виявився стриманим і привітним чоловіком міцної статури.
Японський легіонер попросив не розголошувати його ім'я та не показувати зовнішність. Назвав тільки свій позивний - "T-77". Йому 41 рік, має вищу технічну освіту та працював інженером-механіком у цивільній авіації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Герої, як вони є: американець Крейг Ленг 4-й рік захищає Україну зі зброєю в руках
Чому ви не розголошуєте своє ім'я?
Через те, що громадянам Японії заборонено брати участь у збройних конфліктах.
Це в Японії заборонено законом?
Так, японська Конституція забороняє країні мати свою армію та брати участь у військових конфліктах. В Японії є збройні сили, але вони були створені тільки для цілей самооборони у разі зовнішньої агресії. Їх так і називають Сили самооборони Японії. Таким чином, у нас є збройні сили, але воювати ми не маємо права і можливості. Також не маємо права брати участь у військових конфліктах в інших країнах.
Тобто ваші солдати служать в армії, але не воюють?
Саме так.
У травні 1947-го була прийнята Конституція Японії, в якій була юридично закріплена відмова Японії від участі у військових конфліктах.
"Щиро прагнучи міжнародного миру, заснованого на справедливості та порядку, японський народ на вічні часи відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від загрози або застосування збройної сили як засобу вирішення міжнародних суперечок", - йдеться в тексті Конституції.
Яке покарання за порушення цього закону?
Жодного покарання немає. Просто я не хочу, щоб це нашкодило моїм близьким, щоб через мене у них виникли проблеми.
Чому ви тоді приїхали в Україну навіть попри заборону?
Воювати з Росією та допомогти Україні.
Яке ваше ставлення до Росії? Чи є у вас особисті причини воювати проти неї?
Так, у Японії та України дуже схожі ситуації та стосунки з Росією. Ви, мабуть, знаєте, що Росія відібрала в нас Курильські острови. В Японії одна з найголовніших проблем – нестача території. Ми будуємо острови зі сміття та робимо багатоповерхові автобани, бо в нас не вистачає землі. Відвоювати ми ці землі поки що не маємо можливості та я можу воювати за них тут.
Ми будуємо острови зі сміття та робимо багатоповерхові автобани
Що ви знали про Україну, коли жили в Японії?
Як колишній авіатор я, звичайно ж знав про завод "Антонова". А також чув про красу українських жінок.
Ви одружені?
Був. Вже ні.
Ваша сім'я підтримала ваше рішення воювати в Україні?
Спочатку рідні були проти. Але зараз змирилися і навіть надіслали фінансову допомогу мені та легіону. Але їм важко було це прийняти.
Рівень забезпечення армії теж дуже контрастує з японським
Що вас здивувало та, може, стало культурним шоком в Україні?
Дуже здивував контраст між рівнем зарплат українців і тим, що я бачу на вулицях величезну кількість дорогих авто. Мені незрозуміло, як середня зарплатня може бути 300-400 доларів на місяць, а машини по 70 тисяч, або величезні маєтки за містом. Японці, маючи набагато більші зарплати, працюють роками, майже цілодобово, щоб купити собі машину або житло. Ще дуже здивували відсотки в банках, у нас це 2-3%, а тут – 22%. Сфера соціального забезпечення трохи шокувала. Я мав досвід роботи соціального працівника і тому можу порівнювати рівень соціального захисту. В Україні він жахливий. Ну і рівень забезпечення армії теж дуже контрастує з японським.
Яку зарплатню отримує рядовий солдат японської армії?
В еквіваленті - щонайменше 2 тисячі доларів.
Чому, на вашу думку, Японія так швидко розвивається, а Україна досі відстає у розвитку в багатьох аспектах?
Якщо говорити про економіку, то після Другої світової війни, коли Японія капітулювала та була майже знищена, їй довелося підкоритися переможцям – американцям. США та СРСР перемогли, тому нав'язали свої моделі розвитку тим, хто програв війну. Тож Японія була змушена прийняти американську модель економіки.
Україна ж була у складі СРСР і розвивалася за радянським зразком. Як показав час, це були дуже різні за ефективністю моделі розвитку. То ж в даному випадку ті, хто програв, випередили переможців. До того ж Японія – національна держава і не була в складі імперії, то ж могла самостійно визначати свій шлях розвитку. Україна тільки зараз знаходиться на шляху звільнення від впливу колишньої імперії. У неї все ще попереду.
Японія дуже успішна та високорозвинена країна, але там велика кількість самогубств, як гадаєте, чому? Чи пов'язане це з тим, що люди занадто правильні й інтровертні та навіть воювати не мають права, направляти свою агресію назовні, тому направляють її на себе?
Можливо, ви маєте рацію. Японці дуже дисципліновані та часто живуть майже, як роботи, і не дозволяють собі зайвих емоцій.
Чому ви навчаєтесь тут?
Зараз ми проходимо навчання з роботи в команді. Але в глобальному сенсі - терпінню.
Чи плануєте повернутись у Японію?
Поки що залишусь тут. Побачимо, що буде відбуватись далі. Росія, швидше за все, буде ініціюватиме перемовини щодо Криму та Донбасу.
Ви готові воювати далі?
Так, я готовий у будь-який момент. Тільки чекаю на наказ.
Чого вам тут не вистачає? За чим сумуєте в Японії?
Чесно кажучи, ні за чим таким не сумую, я втомився від японського способу життя і мені подобається зараз в Україні. Новий досвід – те, чого я прагну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Воювати за Україну проти Росії - це самостійне рішення"
Ваше кредо у житті?
Сенс життя полягає в служінні, цінність життя - в даванні.
У нас тут бійці з усього світу, розповідає командир Грузинського легіону Мамука Мамулашвілі.
"Зараз всіх і не пригадаю: Грузія, США, Азербайджан, Вірменія, Пуерто-Ріко, Росія, Бразилія, Індія, Південна Корея, Австралія, Шотландія, Казахстан, Нова Зеландія, Норвегія, Бельгія, Австрія, Арабські емірати, Ізраїль, Чечня, Інгушетія, Франція, Німеччина, Молдова, Чехія, Греція. 27 бійців тільки з Великої Британії було, з Японії ось. В основному це все кадрові військові з цих країн. В усіх різні причини та ідеологія, але мотивація одна: допомогти Україні в боротьбі проти агресії Росії".
2 
25817
Коментарі