Найбільшу на планеті культову споруду виявив у джунглях Камбоджі французький натураліст Анрі Муо 22 січня 1860 року. Він шукав невідомих науці комах, та підхопив малярію, а його експедиція заблукала. Шукаючи бодай якогось поселення, Муо натрапив на пророслі деревами кам'яні руїни Анґкору - давньої столиці імперії кхмерів (камбоджійців) із велетенським храмом у центрі. П'ять пірамідоподібних башт-храмів та три ряди захисних стін вкривав суцільний декор зі скульптур і барельєфів на релігійні й еротичні теми. "Цей храм стоїть в одному ряду із Соломоновим і гідний таланту самого Мікеланджело. Він величніший за будь-що побудоване греками та римлянами й засвідчує сумний контраст із місцевим народом, який тепер опустився до варварства. Що сталося з могутньою расою творців цих колосальних творінь?", - записав Муо того дня у щоденнику.
Головну святиню Анґкору - Анґкор-Ват, тобто "місто-храм", - побудували у XII ст. за правителя Кхмерської імперії Сур'явармана II. Проіснувало воно до 1432-го, коли сіамські війська після семимісячної облоги захопили його та спалили. Столицею кхмерів відтоді стало місто Пномпень, що дотепер є головним у Камбоджі. А в Анґкорі замість колись численного населення Муо з колегами зустріли в одній із башт лише два десятки буддійських ченців у помаранчевому вбранні.
Щоб обміряти споруди й роздивитися всі скульптури, відкривачам знадобилося два тижні. Площа комплексу перевищує 200 га. Це всемеро більше за територію Києво-Печерської лаври.
23 січня 1937 року в Москві розпочався процес над членами сфабрикованого "Паралельного антирадянського троцькістського центру". На лаві підсудних опинилися 17 партійних та державних високопосадовців. Зокрема, заступника наркома важкої промисловості СРСР Георгія П'ятакова, колишнього члена ЦК ВКП(б) Карла Радека, начальника Центрального управління шосейних доріг і автотранспорту Леоніда Серебрякова, першого заступника наркома лісової промисловості СРССР Григорія Сокольникова. Кожен із них у минулому публічно виступав із критикою політики Йосипа Сталіна. За версією слідства, вони за вказівкою Лева Троцького, який уже перебував в еміграції, готували серію терактів на підприємствах і залізниці та вбивство ключових членів радянського уряду, щоб спричинити в СРСР хаос і безвладдя. 30 січня всіх 17 визнали винними. 13 засудили до розстрілу. На знімку: мітинг у колгоспі "Червона Україна" з вимогою розстрілу учасників троцькістського паралельного центру. Гребінківський район Харківської області
"Ми можемо обійтися без масла, але не можемо без гармат. Стріляє не масло, стріляють гармати", -
сказав по радіо міністр пропаганди Третього Рейху Йозеф Ґеббельс 17 січня 1936-го. Через три роки після приходу нацистів до влади в Німеччині ціни на молочні продукти підскочили на 20-30%. Зупинити тенденцію могло би фінансування технічного переоснащення галузі. Та Гітлер вимагав направити кошти передусім на армію, бо "краще бути сильними, ніж жирними". Вираз "гармати замість масла" став символом держави, що нехтує добробутом народу заради загарбницької політики.
"Освічений негр небезпечніший за злочинця", -
оголосив у своїй інавгураційній промові губернатор штату Міссісіпі Джеймс Вардаман 19 січня 1904 року. Переважна більшість його виборців були білими фермерами, а виборчу кампанію фінансували нащадки плантаторів-рабовласників. Тож Вардаман всіляко потурав їхнім расистським поглядам. За його правління офіційним гаслом було: "Чорні не правитимуть нами!". Афроамериканцям забороняли вчитися у вузах. Мовляв, як лікарі-хірурги чи судді вони мститимуть білим за рабство.
17 січня 1939 року в Одесі зафіксовано незвичайне, як на середину зими, потепління: в температура повітря піднялася до +13 С.
Женевська гільдія годинникарів 20 січня 1601 року домоглася від міської влади указу про п'ятирічний термін навчання годинникарської справи й десятирічний - ювелірного ремесла. Для отримання диплома майстра після навчання протягом року слід було самостійно виготовити годинник або ювелірний виріб, оригінальний за задумом і високоякісний за виконанням. Так було закладено фундамент виробництва найкращих у світі швейцарських годинників фірм Omega, Longines (на фото), Rolex та інших.
20 січня 1661 року король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир підписав диплом, яким надавав єзуїтській колегії у Львові "гідність академії і титул університету". Єзуїтська середня школа-колегія у Львові існувала з 1608-го. Наступного року православний шляхтич Михайло Хмельницький віддав туди на навчання свого сина Богдана - майбутнього козацького гетьмана.
3 
1
Коментарі