У Києві є щонайменше 25 кафе, які у своїй назві мають слово "піца". І не менше десятка "чистих" піцерій. Зателефонувавши до 10 популярних столичних закладів — "УНО Піца", "Мак Смак", "Соле Міо", "Везувіо Піца", "Сеньйор Помідор", "Челентано", "Папа піца", "Піца-Лола", "Капо ді Монте", "Піца Експрес" — ми знайшли і скуштували найдешевшу та найдорожчу піцу. Сирна у "Піца Експрес" коштує 9,5 грн за 400 г. Найдорожча піца з морепродуктами в "УНО Піці" обійдеться у 49,9 грн за тих самих 400 г.
У просторому приміщенні "Піца Експрес" на вул. Фізкультури, 1, біля метро Республіканський стадіон — тихо. Ранок, тому людей небагато.
— Яку замовлятимете? — підійшла офіціантка. — Сирна піца у нас найпопулярніша.
Сиру було так багато, що він аж розтікався по поверхні
За кілька секунд дівчина винесла картонну коробку, відкрила її. Всередині лежав запашний, гарячий "пиріг" із томатно-сирним ароматом. Сиру було так багато, що він аж розтікався по поверхні.
В "УНО Піцу" надвечір назбиралося багато людей, вільних місць не було. Біля прозорої вітрини, через яку видно, що кладуть у піцу, хазяйнували троє дівчат. Дві приймали замовлення, третя — готувала.
— Середня піца з морепродуктами коштує 49,9 гривні і півтори гривні за упаковку, — сказала дівчина, розгортаючи шматок тіста-заготовки й викладаючи його на круглу форму.
— Чому в домашній піці тісто виходить дуже пухке? — питаю. — І начинки багато кладу, але все одно на смак — самий хліб.
— Головне — висока температура. Якщо розігрієте духовку до максимальної температури, тісто не підніметься високо, — порадила дівчина.
За 20 хвилин дорога піца лежала у картонній коробці на столі. Вона пахла дуже апетитно.
На смак дешева піца виявилася смачнішою за дорогу
На смак дешева піца виявилася смачнішою за дорогу. Томатний соус робив її соковитою, але не дуже гострою. Особливо пікантно з розплавленим сиром смакував корж із кунжутом. Піца з морепродуктами була трохи суха, солона й негостра. Тіста в ній було більше, ніж начинки. Мідії, наче гума, насилу жувалися, але креветки й кальмари були дуже смачні.
У "Лавашній" печуть піцу за 3 гривні
У кіоску на столичній площі Космонавтів продають маленьку піцу за три гривні, а велику — за чотири. Вона щедро присипана цибулею, томатною пастою, сиром, ковбасою, майонезом і зеленню. Страва не затримується на прилавку.
— Піци вже нема, — каже продавщиця, — сходіть на Донецьку, 10а, в кафе "Лавашна", там таку готують.
У "Лавашній" піца — це коронна страва. Її готують сестри Оксана, 25 років, та Віра, 20 років, Батуренки. Щовечора маринують на ніч цибулю. Нарізають її кільцями, посипають лимонною кислотою, перцем, цукром і сіллю. Вранці замішують тісто. На літр води розчиняють 20 г дріжджів, додають олію, 20 г солі й цукру, борошна — скільки візьме тісто. Для начинки треба нарізати кубиками варену ковбасу, перемішати її з цибулею та майонезом.
Віра вмочила велику дерев"яну щітку для фарбування у томатну пасту зі спеціями і намастила коржі. Виклала начинку, присипала сиром, зеленню й поставила в духовку.
Студентська піца
У Львові працює більше 20 піцерій. Репутацію найдешевшої та найсмачнішої має піцерія "Сан-Ремо" на вул. Зеленій, 14. Особливою популярністю вона користується серед студентів. Адже піца "Студентська" коштує 8,95 грн.
— Це велика піца з шинкою, грибами, кукурудзою, крабовими паличками та сиром, — каже кухар Аня Сліпець, 42 роки. — А дешева, бо цих продуктів кладуть небагато.
Окрім "Студентської", у "Сан-Ремо" можна замовити м"ясну, овочеву, грибну піцу. Останнім часом популярною стала рибна під назвою "По-міланськи" — з червоною рибою, сиром і гострим соусом.
А їхню піцу "По-американськи" легко приготувати вдома. Пані Аня радить замісити тісто на дріжджах: на 1 кг муки взяти півлітра молока, 50 г цукру, 10 г солі, 2 яєць, 20 г сухих дріжджів та 250 г маргарину.
— Усе це має киснути близько години. Тонко розкатане тісто викласти на деко, змастити соусом із томатної пасти зі спеціями. Начинка складається із злегка відвареної цвітної капусти, зелені (цибуля, петрушка, кріп) і волоських горіхів. Полити все майонезом і присипати твердим сиром.
Печеться піца 10 хвилин при температурі 300°С.
Ольга БАРТИШ-КОЛОМАК
2 
1
Коментарі