Фрази, які говорять про проблеми у стосунках

 

Наш розмова може сказати про нас багато. Прислухайтеся до того, як ви говорите з партнером (і як він говорить з вами). Якщо у ваших розмовах проскакують подібні фрази, це говорить про проблеми.

Кілька фраз, які можуть служити індикаторами того, що в парі не все благополучно.

"Ти забув, як підвів мене того разу?"

Ви зустрічаєтеся з людиною, яка постійно нагадує вам минулі помилки і ситуації, коли ви зробили їй боляче? Ваші відносини нагадують постійне пред'явлення один одному рахунків, де виграє той, чий рахунок виявився більше? Якщо так, у вас є привід замислитися.

У чому небезпека. Такі відносини складно назвати здоровими. Кожен намагається заробити "бали", отримати перевагу над іншим, щоб мати можливість керувати ним. За такою поведінкою може ховатися невпевненість в собі: людина боїться, що інший не буде її слухати, і намагається змусити його до цього за допомогою почуття провини.

Що робити. Відносини можуть розвиватися і рухатися вперед тільки за умови, що старі образи залишаються в минулому. Якщо вас образила поведінка партнера, скажіть йому про це якомога швидше. Не чекайте, поки проблема накопичить достатній "заряд", щоб ви могли "з чистою совістю" обрушити свій гнів на голову іншого. Пам'ятайте про те, що обурення, яке ми тримаємо в собі, спотворюється під впливом наших подальших думок. Партнер може просто не зрозуміти, чому ви роздратовані - а вам буде здаватися, що він навмисне не помічає ваші переживання.

"Ти повинен був сам зрозуміти, в чому справа"

Поширене переконання: близькі люди повинні розуміти один одного з півслова. На практиці це часто виражається в небажанні відкрито висловлювати свої побажання. Навіщо, якщо "все і так зрозуміло"? Деякі люди вибудовують складну мережу натяків, підказок і сигналів, які нібито повинен "зчитувати" інший. І починають злитися, якщо той виявляється недостатньо проникливим.

У чому небезпека. Звичка спілкуватися натяками показує, що партнери уникають прямої розмови. У відносинах, які будуються на довірі, немає необхідності вдаватися до маскування. Якщо один з партнерів чекає, що інший буде розшифровувати його знаки, він уникає відповідальності. Якщо він боїться висловити свою думку, то краще вкладати його в уста іншого: "Ти ж сам(а) цього хотів(ла)". У разі конфлікту він може сказати: "Ти мене не так зрозумів(ла)".

Що робити. Не бійтеся висловлювати свої почуття і бажання відкрито. Якщо вам здається, що партнер байдужий до ваших переживань, запитайте себе: може, він просто не підозрює про них? Можливо, вам здається, що ваша поведінка свідчить про те, що ви засмучені і хочете поговорити. Але з боку це може виглядати зовсім по-іншому.

 

"Якщо тебе щось не влаштовує, напевно, нам не варто бути разом"

Звичка доводити дрібні розбіжності до крайнощів, ніби вони загрожують відносинам в цілому, може швидко вимотати вас обох і привести до розриву. Наприклад, ви помічаєте, що ваш партнер не звертає уваги на вашу нову зачіску і взагалі поводиться дуже відсторонено останні кілька днів. Замість того щоб розпитати його, дізнатися, що трапилося, ви роздратовано говорите: "Я не можу зустрічатися з людиною, яка так холодно ставиться до мене".

У чому небезпека. Емоційний шантаж веде до непотрібної драматизації. Найменші розбіжності виростають до розмірів трагедії. Ви постійно сумніваєтеся у своєму виборі, підкреслюєте відмінності в поглядах, смаках і способі життя. Якщо відносини в результаті псуються, ви отримуєте підтвердження своїм сумнівам: так, це були знаки того, що нам не судилося бути разом. Це ефект "самовиконуючого пророцтва": чим більше ми віримо, що щось станеться, тим більше говоримо і думаємо про це. Так ми несвідомо допомагаємо цим сценаріям здійснитися.

Що робити. Проаналізуйте свої почуття по відношенню до партнера. Можливо, ви вже вирішили розлучитися і тепер просто шукаєте привід. Якщо ви вагаєтесь, зважте всі за і проти: чи хочете ви бути з цією людиною. Згадайте про те, з чого починалися ваші стосунки. Якщо для вас вони важливі, будьте готові до того, що не все буде ідеально. В цьому й полягає мистецтво спілкування: ми вчимося слухати іншого, шукати вдалі формулювання, йти на компроміс. Тільки ті відносини, які успішно пройшли через низку криз і викликів, зберігають стійкість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому чоловіки тікають від жінок - 4 причини

"Як ти можеш не ревнувати? Ти просто мене не любиш "

Багато хто вважає, що ревнощі - це найкращий доказ кохання. Ми начебто показуємо, що партнер нам не байдужий, ми боїмося його втратити. З іншого боку, ми перебуваємо в постійному неспокої. Нам здається, що любов партнера - це приз, за який потрібно конкурувати буквально з усім світом. Така установка може спричинити нав'язливу поведінку: відстеження телефонних дзвінків партнера, довгі розпитування з приводу того, де і з ким він проводить час, вимоги давати звіт з приводу кожного кроку.

У чому небезпека. Якщо ми відводимо ревнощам роль головного індикатора почуттів в парі, ми здійснюємо заміну. Любов, при якій ми повністю поглинені іншою людиною, стає хворобливою залежністю. Спроба прив'язати його до себе - наслідок глибокого почуття невпевненості. Якщо ми претендуємо на всю увагу іншого, це може говорити про те, що в дитинстві ми не змогли сформувати відчуття цілісності, самодостатності. У кожному коханого ми бачимо фігуру батька, який стане для нас усім світом.

Що робити. Відчувати легкі ревнощі природно. Але стежте за тим, щоб вони не переростали в бажання контролювати партнера. Тут теж діє "самовиконуюче" пророцтво. Чим більше ви прив'язуєте його до себе, тим активніше він буде намагатися звільнитися. Перш за все, спробуйте довіряти партнеру. Якщо ви переконані, що без вашого контролю він піде до когось ще, задайте собі питання: а чи потрібна вам поруч така людина?

×