7-річний Руслан із Києва другий рік навчається у столичній школі-інтернаті N15 для дітей із дитячим церебральним паралічем. Хлопчика виховує мати.
— Руслан має гіпердинамічний синдром, він дуже активний, — каже психолог школи Галина Єгорова, 57 років. — Протягом кількох років йому доводиться стримувати емоції, щоб навчатися. Йому необхідно рухатися. Це найкраще робити на уроках з лікувальної фізкультури або граючись у басейні з кульками.
Басейн є у сенсорній кімнаті, яку нещодавно подарували школі. Компанія "Київстар" витратила на неї 35 тис. грн.
Руслан порпається у басейні з м"якими бортами і викидає з нього легкі пластикові м"ячі. Так він робить кульковий масаж і вивільняє накопичені емоції.
Неподалік у кріслі-ліжку, що повторює вигини тіла, відпочиває Рома. У нього ДЦП, він майже не рухається, ледь перебирає руками. Хлопчик бавиться світловим стимулятором — пластиковими ниткоподібними ліхтарями, які змінюють колір. Так тренує дрібну моторику рук, розвиває відчуття дотику, здатність спостерігати.
У кімнаті є доріжки, мати, крісла, іграшки, за допомогою яких хворі можуть розвивати рівновагу, пам"ять та увагу.
— ДЦП і гіпердинамічний синдром — захворювання центральної нервової системи, — пояснює головний лікар школи Ірина Забашта, 60 років. — Причинами можуть бути пологові травми, інфекційні захворювання дитини віком до року, резус-конфлікт, при якому кров матері резус-негативна, а дитини — резус-позитивна. Іноді діти не можуть ходити. Є проблеми з координацією, мовленням, інтелектуальним розвитком. У нас три навчальні програми: для дітей з інтелектом "норма", із затримкою психічного розвитку і з легкою розумовою відсталістю.
Діагноз дитині можуть поставити у шість-вісім місяців. Складні форми захворювання виявляються у перші місяці життя. Тому новонароджених має оглянути невролог.
— Легкі ураження центральної нервової системи можна підлікувати до шкільного віку. Тоді дитина може навчатися у звичайній школі. Проте діток із вираженими вадами слід вести до спеціальної школи-інтернату, — вважає Ірина Сергіївна.
Дітям складно опанувати шкільну програму. В одних може боліти голова через погоду, інші втомлюються, коли довго сидять. Деяким треба часто відпочивати, лежати.
Новонароджених має оглянути невролог
— Уроки у нас тривають 40 хвилин, на п"ять менше, ніж у звичайній школі, — каже директор закладу Леонід Торба, 57 років. — Заняття починаються з розмовної розминки. Через 15 хвилин — фізкульт-хвилинка.
Дітям із розумовою відсталістю дають препарати, які стимулюють діяльність головного мозку, поліпшують мовлення, інтелектуальний розвиток. Дітей із гіперактивністю лікують заспокійливими з валеріани, пустирника, дають кисневі коктейлі. Але найбільш помічні фізичні вправи.
На уроках лікувальної фізкультури учні роблять дихальну і пальчикову гімнастики, вправи для поліпшення постави й ходи, розвивають рухомість суглобів.
— Ті, які можуть, стрибають, грають у м"яча, бадмінтон. Ті, кому важко пересуватися, мають індивідуальні програми. Вчителі стежать, щоб учні їх виконували. З кожним роком вони мають ставати рухливішими, — каже Ірина Забашта.
Повністю вилікувати ДЦП неможливо. Проте лікар запевняє, що завдяки рокам лікування дітей можна перевести на вищу програму. Тоді учні із затримкою психічного розвитку можуть продовжити навчання за програмою загальноосвітньої школи.
— Часом діти, які приходили до нас на милицях, починають ходити, займаються фізкультурою, танцюють, зайняті у театральних гуртках.
Були випадки, коли дитина починала навчання в інтернаті, потім переходила у звичайну школу і через півроку-рік верталася. Вони відчувають психологічний дискомфорт, навчаючись із дітьми, які не мають вад. Їх можуть образити. В інтернаті усі діти дружать, спілкуються.
У коридорі з гучномовців лунає мелодія з кінофільму "Пригоди Буратіно".
— Це в нас такий дзвоник, — усміхається Леонід Торба. — Буває, іду по коридору, а вони танцюють. А які концерти влаштовують!
2 
1
Коментарі