Багатотисячну колону румунських селян з Буковини розстріляли радянські прикордонники НКВД в урочищі Варниця біля села Финтина-Албе (тепер Біла Криниця Чернівецької області) 1 квітня 1941 року. Люди намагалися перейти радянсько-румунський кордон.
Чутки про те, що він буде відкритим для переходу, поширили ще в березні агенти НКВД. Намір вирушити до Румунії висловили мешканці сіл Глибоцького та Сторожинецького районів (нині неіснуючих). Уже 1 квітня чоловіки, жінки, старі та діти із білими прапорами та іконами (разом 3 тис. осіб) сформували колону та вирушили до Глибоцького райвиконкому, щоб там підтвердити дозвіл на перехід. Але його не надали, і ситуацію владнати на вдалося. Тоді люди більшістю вирішили йти без дозволу.
За румунськими даними, усі дійшли до урочища Варниця за 3 км від кордону. Там 97-й Чернівецький прикордонний загін НКВД підготував кулеметні позиції. Командири одразу наказали відкривати по людях вогонь. Тих, хто намагався врятуватися, доганяли на конях та рубали шаблями або розстрілювали.
Більшість загиблих людей поховали у 5 попередньо виритих ямах. Кидали туди заживо й поранених. Уцілілих везли на допити, багатьох із них катували до смерті й поховали на місцевому єврейському кладовищі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі Ремель вбили 400 людей
Румунські дослідники, спираючись на спогади, приводили цифри у близько або понад 2 тис. убитих. Радянська сторона вказувала цифру 44, називаючи подію "інцидентом". Україна долучилася до вивчення обставин трагедії з 2000 року, тоді ж українська влада дозволила румунам проводити пам'ятні заходи.
Після різанини у Білій Криниці в Буковині розпочалися масові антирумунські операції. У ніч на 13 червня 1941 року до Сибіру та Казахстану вивезли близько 13 тис. осіб, серед яких були й українці, які мали зв'язки із румунами. Внаслідок радянських депортацій та інших репресій, еміграції румунське населення Чернівецької області зменшилось більш як на 75 тис. чоловік. Порівняння проводили за переписами 1930 та 1959 років.
1 квітня в Румунії відзначають Національний день пам'яті жертв радянських репресій.
2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР ухвалила закон про включення Північної Буковини, Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу УРСР.
Інтерес Радянського союзу до Бесарабії був прописаний у німецько-радянському пакті Молотова - Ріббентропа від 23 серпня 1939 року. Таємний протокол до нього передбачав розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР у Східній Європі.
Королівство Румунія захопило ці землі 1918-го. Більшовики окупацію не визнали. Після захоплення Буковини та Бессарабії радянськими військами Румунія не стала протестувати. Коронна рада Румунії вирішила поступитися територіальним претензіям Сталіна.
УРСР отримала міста Чернівці та Аккерман, сучасний Білгород-Дністровський.
Придністров'я виключили зі складу України. Разом із територією Бессарабської губернії на цих землях заснували Молдавську РСР.
2 
1
Коментарі