Київське видавництво "Темпора" підготувало переклади книг, знакових для дослідження історії Другої світової війни.
Рейд А. Лєнінград: трагедія міста в блокаді 1941-1944
Перша - книжка відомої журналістки та дослідниці історії Східної Європи Анни Рейд подає унікальні свідчення жертв блокади Лєнінграда під час Другої світової війни. Оповідь базується на численних спогадах безпосередніх учасників, яким вдалося пережити неймовірні випробування історії. Книга розрахована на істориків, соціологів, усіх кого зацікавить запропонована тематика.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До 1941-го із Закарпаття до СРСР втекло 10 тисяч селян
У Ленінграді загинуло приблизно в тридцять п"ять разів більше людей, ніж упродовж Лондонського бліцу; вчетверо більше, ніж у результаті бомбардування Нагасакі та Хіросіми разом узятих, стверджує авторка.
В анотації наведено спогади інженера Дмітрія Лазарєва, який описував свої почуття у щоденнику: "Уже давно хотів я написати про те, що відчуває людина, виснажена голодуванням. Спиш дуже мало - шість або сім годин. Усю ніч постійно насуваєш на себе покривала, закутуєшся в них, тому що тобі увесь час холодно. Холод проходить по хребту і по всьому тілу. Кістки, що випинаються, незабаром починають боліти, що змушує тебе постійно вертітися збоку на бік".
Грегор Даллас. "Примарний мир. 1945. Незавершена війна"
Книга Грегора Далласа присвячена Другій світовій війні та її наслідкам на геополітичній мапі поствоєнного світу.
Автор детально аналізує перебіг війни, стратегії Гітлера, Сталіна, Черчілля та Рузвельта, намагаючись довести, що холодна війна бере свої початки ще під час Другої світової. Авторський наратив багатий на спогади безпосередніх учасників подій.
Книга розрахована на істориків, політологів, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві розвіють міфи про руйнування Успенського собору
Наводимо цитати з книги:
"Досвід Першої світової війни не призвів у Німеччині до виникнення літератури "розчарування" та пацифізму; у 1920 та 1930 роках Німеччиною поширився культ солдата. Сотні тисяч людей по обидва боки Райну ридали над романом "На західному фронті без змін"; однак на заході ці сльози були викликані марністю війни, тим часом, як у Німеччині їх проливали через принесену жертву. Європа не була об?єднана у своїй жалобі".
"Нацисти та совєти були сусідами, колишніми союзниками, у них завжди була спокуса співпрацювати, ландшафти їхніх таборів були вражаюче схожі. Фактично, нацисти перебралися до колишніх совєтських таборів; а згодом совєти використовували старі нацистські табори. Найгірше те, що деякі з цих таборів і далі мали тих самих в"язнів, а також те саме керівництво".
"Історія відбудови Європи після Другої світової війни не має прецедентів. Гегемоністські завойовники наполенівського, вільгельмівського, гітлерівського типів зазнали краху раз і назавжди. Для багатьох повоєнні роки були навіть гіршими, ніж воєнні. Після зими 1946-1947 років Британія, наприклад, жила на більш суворих харчах та раціонах палива, ніж протягом будь-якого періоду війни. Данії, Швеції та Швейцарії вдалося майже повністю вціліти - цим, можливо, пояснюється те, що "європейська свідомість" не розвинулася у цих країнах настільки сильно, як у всіх інших".
3 
1
Коментарі
1