середа, 19 грудня 2012 13:30

У впливі галичан на українську мову "винен" Александр ІІ

У впливі галичан на українську мову "винен" Александр ІІ
зображення: halychyna.org.ua

Таку думку висловив мовознавець Юрій Шерех-Шевельов у післямові своєї праці "Внесок Галичини у формування української літературної мови". Автор - уродженець Харкова, професор Гарвардського та Колумбійського, почесний доктор Люндського, Альбертського та Харківського університетів. Розпочав писати цю річ, мешкаючи у Львові, а закінчив - 1943 року в Німеччині. До вашої уваги - уривки з завершального розділу.

Колись Пантелеймон Куліш при всій його неприхильності до галичан писав: "В Галичині рішиться ціле руське питання". Висловлював такі припущення і Михайло Драгоманов, а слідом за ним — Агатангел Кримський: "Здається, можна лякатися, що колись віщування Драгоманова здійсниться, маленька Галичина переважить велику Україну... Тоді, так само непомітно, впливав би галицький елемент, а якби Україна і далі все ниділа, він став би панівним".

Внаслідок большевицької мовної політики сама культура української мови на землях, включених до УССР і до РСФСР, сильно занепала, шириться суржикізація мови. "Від часів Грінченка багато дечого змінилося у нас з літературною мовою. Тепер галичани знають її не раз ліпше, ніж самі наддніпрянці", - писав С. Смаль-Стоцький ще 1928 року.

Чи буде зростати внесок Галичини в українську літературну мову? При пануванні сучасної системи це річ неможлива. Навпаки, як ми бачили, большевизм приносить "розгаличанення" української літературної мови. Зміна політичного стану українських земель і розквіт національного будівництва на Україні означали б, між іншим, повернення конструктивних сил, що мають у своїй мові деякі галицькі елементи. Силоміць перерваний чужою окупацією процес міг би відновитися, хоч ледве чи він відбувався б з такою інтенсивністю, як досі.

З другого боку, внаслідок большевицької мовної політики сама культура української мови на землях, включених до УССР і до РСФСР, сильно занепала, шириться суржикізація мови. 1928 р. Степан Смаль-Стоцький писав: "Від часів Грінченка багато дечого змінилося у нас з літературною мовою. Тепер "галичани" знають її не раз ліпше, ніж самі наддніпрянці".

Те, що було хибно тоді, 1928 року, стало далеко відповіднішим до правди в сорокових роках. У новій Україні людність повинна буде однаково підносити культуру своєї мови. Те перевчання, якого боялися свого часу І. Нечуй-Левицький і М. Жученко, все одно буде неминучим. Воно може теж стати нагодою для нового ширення галицьких мовних елементів. Звичайно, і тоді буде сприйматися не все, а те, чого літературній мові бракуватиме. Всякі словечка типу цофати, бадати, подивляти, овшім або прецінь тоді будуть, мабуть, непотрібні так само, як і тепер.

Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії: заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії, а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії. Це може звучати парадоксально, якщо сказати, що Александер II відповідальний за галицькі впливи на українську літературну мову, а тим самим за її двохдіялектний характер.

Зараз ви читаєте новину «У впливі галичан на українську мову "винен" Александр ІІ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

22

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути