Гучна музика, вигнання бісів та штовханина - як у Києві вимагають знести каплицю УПЦ МП

17

 

Вранці 26 січня в центрі Києва біля незаконно побудованої каплиці УПЦ МП, кияни влаштували кілька мітингів. Вимагали випустити двох архітекторів Олексія Шемотюка та Олександра Горбаня, які в кінці січня спробували спалити каплицю. Інша вимога - демонтувати споруду, так як на неї немає документів. Прихожани каплиці, у відповідь влаштували молебень на захист.

Прихожани каплиці збираються о 10:00 ранку. Їх близько 300. На виході з каплиці править архімандрит каплиці Харон. Його обступили півколом віруючі. Кількадесят священників та монахинь постійно ходять навколо церкви та співають псалми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захистити християнина нікому, окрім всемогутнього Трампа"

Віруючі агресивно реагують, якщо до їх півкола пробують пройти активісти чи журналісти. Кричать на них.

"Нічого святого немає у вас. Лише руйнувати хочете. Тут одні расскольніки і бєси", - кричить одна з жінок на журналістів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Попи моляться, активісти слухають музику – як протестують проти незаконної каплиці УПЦ МП

Противники храму тут зібрались від трьох різних рухів. Радикали з "С14" та "Правого сектору" сходяться на 12:00. Збираються за спинами тих хто моляться. на схилі розгортають великий банер з зображенням схожого на президента РФ Володимира Путіна на фоні палаючого Кремля.

"За словами затриманих, вони намагалися привернути увагу до того, що територія Національного музею історії захоплена московськими церковниками. Поруч – фундамент Десятинної церкви, головного храму Київської Русі, котрий символічно хочуть застовпити за собою агенти ворожої держави", - каже Євген Карась з "С14".

Кілька разів між обома сторонами виникають конфлікти, але їх розбороняють поліцейські.

 

Між людьми ходить лідер музичного гурту "Бумбокс" Андрій Хвилинюк та лідер ТНМК Фагот.

"Ми взагалі в музей прийшли. Але бачимо тут люди зібрались", - сміються обоє.

Фото: Андрій ЖИгайло

Серед активістів багато хіпстерів. Яскраво виділяються кольоровим одягом та стриженими бородами, на фоні чорних хусток віруючих та напіввійськовї форми націоналістів.

 

За 10 метрів від них громадські активісти між стовпами натягують полотно з фотографіями архітекторів Олексія Шемотюка та Олександра Горбаня. Вони в ніч на 25 січня спробували запалити каплицю. Їх затримала поліція, а суд посадив в слідчий ізолятор на 2 місяці. Правда залишив право на заставу у 2,2 млн грн.

"Так, хлопці влаштували акцію незаконну по суті. але цей типу-храм також тут стоїть незаконно. Землю тут захопили попи, і не йдуть звідси. І не реагують на будь які слова", - каже організатор акції Наталія Шевчук.

Третя сила присутня на мітингу - поліція та Національна гвардія. Їх підрозділи чергують біля Національного музею історії та по периметру. Групи швидкого реагування стоять між обома таборами.

 

Такий броунівський рух навколо споруди триває до 14:00. Постійно виникають сварки між обома таборами. Поліцейські затримують чоловіка, який ніс тубус з документами - думали у нього в руках був фаєр. Біля Національного музею штовхаються радикали та плечисті захисники каплиці.

В обід частина противників забудови розходиться. Акція отримує добру порцію абсурду - активісти майже під саму каплицю підтягують колонку та крутять музику. У той час священники починають у весь голос читати молитву проти бісів. У повітрі перемішана какафонія звуків з церковного співу та геві-металу.

"Ще не вистачає п'яної танцюючої молоді", - коментують журналісти.

 

 

Люди з обох боків розходяться коли на вулиці починає темніти.

За що конфлікт

25 травня 996 року в Києві освятили першу на Русі кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці - Десятинну церкву. Назва пов'язана з тим, що на її зведення та підтримку Володимир Великий виділив десяту частину своїх доходів - десятину.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На церкву князь виділив десяту частину доходів

1169-го церкву розграбували війська Андрія Боголюбського, 1203 року — війська Рюрика Ростиславича. Наприкінці 1240-го орди хана Батия, узявши Київ, знищили Десятинну церкву — останній оплот киян. За переказами, церква впала, бо в неї набилося забагато людей. Вони намагалися врятуватися від монголів.

У квітні 2006 року церковники з Києво-Печерської лаври попросили в київської мерії дозволу провести великий молебень на місці Десятинної церкви. Для потреб священників, було встановлено тимчасовий намет.

 

24 квітня у відповідь на звернення влади лідер релігійної групи архімандрит Харон (Гедеон) пообіцяв демонтувати намет, але обіцянки не виконав, писав у 2012 році журналіст Ігор Луценко.

У ніч на 1 червня 2007 року на місці намету вже було споруджено капличку. Через певний час цю споруду представники релігійної громади почали іменувати "чоловічим монастирем Різдва пресвятої Богородиці". Назвали це першим етапом відбудови Десятинної церкви.

 

У 2012 році, невідомі підпалили каплицю. Міліція так і не знайшла хто це зробив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На руїнах Десятинної церкви спалили монастир

 

У 2012 році туди ж був завезений вагончик, який використовують в якості допоміжного приміщення для каплички. Споруду відбудували вже з каменю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Відбудовувати Десятинну церкву — як влаштувати євроремонт єгипетським пірамідам"

 

26 січня на сайті Київради з'явилась петиція з вимогою знести споруду УПЦ МП. За тиждень вона набрала необхідних 25 тис. голосів.

В КМДА заявили, що готові прибрати з території Десятинного монастиря усі незаконні архітектурні форми, окрім "каплички", яку збудували на території Музею історії України Про це заявив перший заступник директора Департаменту міського благоустрою Тарас Панча. Кажуть, що для цього треба рішення суду.

"Для знесення розміщених навколо фундаменту церкви будівельних вагончиків є усі необхідні документи. Терміни виконання робіт через протести віруючих УПЦ МП поки невідомі", - заявив Панча.

3 лютого прес-секретар Генеральної прокуратури Лариса Сарган у себе на Facebook написала, що прокуратура Києва з представниками Музею історії України проведуть зустріч у понеділок. Там збираються сформувати разом позовні вимоги до незаконної забудови біля фундаменту Десятинної церкви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокуратура просить пом'якшити запобіжний захід захисникам Десятинної церкви

"Окрім того, прокуратура міста Києва в апеляції відстоюватиме послідовну позицію та проситиме пом'якшення запобіжного заходу двом киянам, які підозрюються у підпалі незаконно побудованої будівлі Десятинного монастиря УПЦ МП. У свою чергу генпрокурор Юрій Луценко зустрівся із народними депутатами, які висловили готовність виступити поручителями підозрюваних", - написала вона.

×