У суботу, 28 вересня, у Києві відбулася акція "Повернімо Харкову меморіальну дошку Шевельова". Активісти збирали підписи для відновлення меморіальної дошки на вулиці Сумській, 17 у Харкові, де жив учений. Назбирали 22 підписи.
28- річна Ганна Салій під пам'ятником Григорію Сковороді роздає листівки із заявою до Харківською міськради, а також статті мовознавця Юрія Шевельова "Четвертий Харків" і "Москва, Малоросєйка".
"Ми не можемо змовчати. Знищення дошки професору Шевельову - це вандалізм і варварство. Вимагаємо негайно відновити цю дошку, збираємо підписи. Місце акції біля пам'ятника Григорію Савичу вибрали не випадково - це ще один геній із Харківщини", - каже Ганна Салій.
О 12.10 активіст на пам'ятник Сковороді ставить плакат. Його зносить вітром, тому підпирають книжками.
Економіст Михайло Кашпіровський стоїть із плакатом: "Повернімо Харкову меморіальну дошку Шевельова!".
"Я не з громадської організації. Мене обурює, що розбили дошку", - каже він.
Наталія Ляшенко, 38 років, прийшла з маленькою дочкою Ангеліною. Дівчинка прислухається до розмов і запитує:
"А хто це, Шевельов?".
"Відомий український вчений, - пояснює Наталія. – Так, доню?".
Чоловік у кепці підходить до Ганни Салій.
"Кто такой Шевельов? Дайте почитать. Просто интерестно", - бере листівки.
12.20 зійшлося близько 20 людей. До мітингувальників підходить 23-річний В'ячеслав Бачило:
"Без рішення суду людину визнали посібником фашистів. Прийшли, розбили. Кажуть, що це провокація "Свободи", але я не вірю. Треба пишатися, що людина з Харківщини досягла таких результатів - у світі її визнають, а наші ні".
"Розбити дошку це ненормально, - каже Олександр Кравцов, координатор мовного контролю "Дріжджі". –Якщо їм це не подобається, хай шукають в іншій країні своїх героїв. Це все одно, що жити в хаті і бити тарілки. Людина зробила внесок у культуру, а на нього вішають всіх собак".
"Є ідея створити онлайн-музей Юрія Шевельова, - продовжує Ганна Салій. – В есеї "Четвертий Харків" Шевельов писав, що ознакою "четвертого Харкова", який прийшов на зміну "третьому Харкову", де були театр "Березіль", Курбас, Куліш і Хвильовий, є байдужа молодь. Її ідеалом була слимаковість: жити тихенько, не намагатися нічого змінити. Той "четвертий Харків" - хвороба всієї України. Це інертність, змовчування. Багато творів Шевельова - англійською мовою. Він відкрив Україну для світу. Проблема нашої культури, що першокласні автори - не перекладені і невідомі для іноземців".
"На наш сайт почитати статті Шевельова зайшла рекордна кількість людей, - каже Ольга Кочерга. Вона працює над інтернет-сторінкою "Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови". - За три дні - 10 тисяч переглядів. Зазвичай маємо тисячу на день, під час сесії - максимум три тисячі. Наше сонне суспільство прокидається, коли відбувається якийсь маразм".
"Шевельов писав, що проблемою непоширення його творів в Україні є ідеологічні заборони і невігластво, - додає Ганна Салій. - Після 1991-го ідеологічні бар'єри зникли, а невігластво лишилося. Прийшло мало людей, бо мало хто знає Шевельова. Читайте його статті, інформаційна блокада має бути подолана".
Дозвіл на встановлення меморіальної дошки на будинку по вулиці Сумській, 17, де жив учений, міська влада дала у середині 2011 року. А 25 вересня 2013-го Харківська міська рада скасувала дозвіл топонімічної комісії і прийняла рішення її демонтувати. Через півгодини після прийняття рішення троє невідомих розбили дошку.
3 
7644
Коментарі
17