Масницю відзначають в останній тиждень перед початком Великого посту. Цьогоріч святкування розпочнеться з понеділка, 24 лютого, та триватиме до неділі, 1 березня.
Масницю в народі називають ще Масляною, Масляницею, Пущенням, Загальницею, Заговинами.
Традиційною стравою вважаються млинці та оладки - вони уособлюють сонце та добробут. Їх щедро здобрють маслом і різноманітними начинками. Оскільки в понеділок, 2 березня, Великий піст починається з голодного дня, протягом Масниці дозволялося їсти багато масних і молочних страв. Звідси походять назва свята Сиропусний тиждень, Сиропуст, Сирна неділя, Заговини, Тлусний чи Жирний тиждень. Західні регіони України називають цей тиждень Запусти, Запуст, Сиропуст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сирна тарілка: 15 ідей вишуканої подачі
Наші предки східні слов'яни вшановували в ці дні бога шлюбу Колодія. Це останній напередодні Великого посту тиждень, коли можна було справляти весілля.
Ще Масляний тиждень називали Бабським святом - протягом тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Протягом тижня ходили в гості до родичів. Особливо шанували старших жінок - зокрема, свекрух і тещ. На свято було прийнято дарувати подарунки. Та не прості, а зі змістом. Найчастіше в дар приносили посуд. Бажано ‒ срібний.
Увесь тиждень був розписаний по днях. Так, у вівторок зазвичай ходили на оглядини і вибирали наречену. У середу теща обов'язково мала пригостити зятя смачними млинцями. У четвер усі влаштовували справжній розгул, а п'ятниця була тещиним вечором.
Перед початком Масляної необхідно було ретельно підготуватися до свята. Господиня переглядала і викидала весь битий або тріснутий посуд. Це робили для того, щоб вдома був достаток.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Їжте масло: чому не варто боятися тваринних жирів
Під час святкування столи мали ломитися від їжі. Адже як проведеш цей тиждень, так і пройде весь рік. А ось несподівані гості обіцяли достаток на весь рік.
Замішувати тісто на млинці потрібно обов'язково мовчки, згадуючи слова та вчинки близьких.
Перший млинець їсти не можна. Його потрібно винести на вулицю і покришити птахам. Вважалося, що птахи, подзьобавши млинці, полетять у небеса і попросять у Господа благословення на весь рік.
Багато звичаїв Масляної були спрямовані на підвищення родючості. Адже від цього залежав достаток. Так, катання з крижаних гірок мало пробудити землю від сну. В останній день святкового тижня, за традицією, спалювали опудало Масляної, яке протягом 7 днів носили на жердині по селу або місту. Попіл від опудала розвіювали округом для того, щоб він задобрив та удобрив землю.
У древніх слов'ян Масляна вважалася святом на честь Марени, язичницької богині. Марена уособлює процес як вмирання, так і відродження. У неї два обличчя. Взимку, під час "смерті" природи, ‒ це байдужа холодна чаклунка. Навесні та влітку ‒ дівчина-красуня, повна життя. Опудало Масляної уособлювало Марену. Але, спалюючи її, народ знищував тільки її зимову іпостась і просив повернутися в новому образі, принести радість, достаток, урожай.
Вважають, що кожна господиня мала мати власний рецепт млинців. Такі передавалися з покоління в покоління, але ґаздині мусили додавати щось від себе. Рецептів млинців існує не один десяток – різної складності та з різними добавками. Навіть із простих продуктів можна приготувати млинці, що смакуватимуть із будь-якою начинкою або навіть "пусті". Полтавський кухар поділилася секретним рецептом смачних млинців, простих у приготуванні.
2 
79692
Коментарі