Ситуація з убивством Муаммара Каддафі нагадала правозахиснику Мирославу Мариновичу 1982 рік, коли помер Леонід Брежнєв.
"Я тоді був у таборі як політв'язень. Смерть генсека викликала справжній вибух щастя в усіх, хто був поруч. Я ж почувався ніяково. Так, ми настраждалися від брежнєвського правління, але смерть людини не може викликати такої радості", - зауважив він.
Убивство лівійського правителя Муаммара Каддафі викликало хвилю схвальних виступів лідерів провідних держав та організацій світу.
"Цей день знаменує для Лівії історичний перехід до нової епохи", – заявив генсек ООН Пан Гі Мун.
Державний секретар США Гілларі Клінтон дізналася про загибель Каддафі із смс. Цей момент зняв оператор одного з телеканалів. Держсекретар виглядала задоволеною, усміхалася.
"Каддафі був брутальний та жорстокий диктатор, однак сьогодні він постав перед Богом, і в цей момент інші мали б бути стриманіші. Така реакція поза межами політичного розуміння. Вона ховається в цінностях людей і притаманна як демократичним, так і авторитарним системам. Американське суспільство може бути зразком свободи, але там є дуже виразна риса справедливості відплати. Люди тішаться із застосування смертної кари до злочинців – тому був вибух радості після вбивства Усами бін Ладена", - підкреслив Маринович.
"У цьому є щось містичне. Чому свого часу так багато людей приходили на площу дивитися на страту? Вона притягувала, заворожувала. Глядачі отримували дозу адреналіну, коли дивились на страту або чули про неї", - наголосив правозахисник.
Чому лівійці реагували на смерть Каддафі таким чином Мирослав Маринович пояснює у новому номері журналу "Країна" № 41 (94) за 28 жовтня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
3 
1
Коментарі
5