Влада провалила підготовку до вакцинації від Covid-19

Державне підприємство проводило переговори з кількома постачальниками, щоб закупити вакцину від коронавірусу в Україну. "Медичні закупівлі" подали всі ці пропозиції до МОЗ. Після цього останнє в ручному режимі обрало лише одного постачальника. Ніякого пояснення, чому саме його, не було.

МОЗ - це орган, що формує політику у сфері охорони здоров'я. Функція закупівель є технічно-експертною. У 2015 році її забрали у міністерства, щоб не було корупції. До цього 40 відсотків коштів відмивались на купівлі ліків. Пацієнти не мали доступу до безкоштовних препаратів. У той час держава купувала їх за захмарними цінами. У 2015 році процесом закупівлі медикаментів займались міжнародні організації. Таким чином ми почали економити шалену кількість коштів. Це дозволило купувати більше ліків, пацієнти нарешті отримали до них доступ. Потім створили національного закупівельника ДП "Медзакупівлі України". Зараз МОЗ втручається у його роботу, намагається знову взяти закупівлі під свій ручний контроль.

Міністерство не дало обґрунтованого пояснення. До цієї вакцини є кілька питань. По-перше, ціна. Україна погодилась платити майже 18 доларів за одну дозу. При тому, що вакцина CoronaVac ще не пройшла третьої фази клінічних досліджень. Тобто ми не знаємо її реальної ефективності. У публічному доступі зараз з'являються дані від Бразилії, де ця вакцина випробовується. Стверджують, що її ефективність на рівні 50 відсотків. За договором, якщо кінцевий показник ефективності буде менше 70 відсотків, купівля скасовується. Для порівняння вакцина Pfizer, яка коштує приблизно стільки ж, показала ефективність більше 90 відсотків. Вона вже знаходиться на ринках, нею користуються провідні держави світу. Натомість Україна вирішила чомусь купувати супердорогу вакцину з недоведеною ефективністю.

1,9 мільйона доз, що плануємо купити зараз, - дуже мало. Адже у планах вакцинувати близько 20 мільйонів людей. Окрім програми COVAX, проводяться перемовини й з іншими донорами. Наприклад, Світовим банком, щоб Україні виділили кошти на купівлю вакцини. Держава повинна дбати про те, щоб вакцини були доступні і на аптечному ринку. Бо люди, які не належать до груп ризику, теж мають бажання вакцинуватись. Не думаю, що це відбудеться у 2021 році.

Щоб вакцина з'явилась на комерційному ринку, в аптеках та приватних медичних закладах, вона має пройти реєстрацію. На зараз тільки російська вакцина Спутнік V подала документи на реєстрацію в Україні. Ми не цікаві для великих виробників. Щоб залучити їх, держава повинна проводити перемовини. Якщо буде держзамовлення, постачальники розглядатимуть Україну серйозніше у цьому сенсі. Навіть компанія Sinovac Biotech не подала свою вакцину не реєстрацію.

З огляду на те, що керівником Державного експертного центру, який відповідає за реєстрацію вакцин, став ставленик міністра Степанова Михайло Бабенко, не виключаю можливості, що російську вакцину зареєструють. Це може статись у ручному режимі.

Не розумію підґрунтя таких заяв. Ще немає офіційних результатів клінічних досліджень від виробника. Якщо вони будуть незадовільними, купівлі не відбудеться взагалі, гроші повернуться назад.

Організаційно Україна не готова почати вакцинацію. На сайті Міністерства охорони здоров'я від 24 грудня з'явилась так звана дорожня карта вакцинації. Цей документ пояснює, яким саме чином має відбуватись вакцинація українців. План дуже неконкретний, написаний широкими мазками. Там немає навіть чітких дат. Декларує просто основну мету: протягом 2021-2022 років вакцинувати щонайменше 50 відсотків населення. Ніякої роз'яснювальної роботи МОЗ щодо цього плану не проводить. Чи готові потужності для зберігання вакцини, адже деякі потребують холодового режиму. Чи готовий транспорт для перевезення вакцини у регіони? Що робити департаментам охорони здоров'я, коли вакцина приїде? Де зберігати, як організовувати масову вакцинацію, де її проводити? Інші держави будують павільйони, переобладнують старі аеропорти та стадіони. У січні МОЗ тільки розпочав створювати навчальні програми для медперсоналу, який має здійснювати вакцинацію. У той час вся Європа та Ізраїль активно вакцинує людей.

- Зараз нереально сказати, коли це може завершитись. Адже ми ще навіть не почали процес вакцинації. Не маємо препарату та уявлення, що з ним робити.

Міністерство повинно було розгорну масову інформаційну кампанію для населення. Пояснювати на державному рівні, що таке вакцинація, чому вона потрібна. Ця інформація повинна бути доступна для кожного громадянина. Цього зараз немає взагалі. Не уявляю, як МОЗ планує переконувати людей вакцинуватись.

Є кілька етапів. У першу чергу будуть вакцинувати медичних працівників, які надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірус. Людей похилого віку, що перебувають в інтернатних установах, та військовослужбовців. Ці категорії увійдуть у перший етап вакцинування. У другий - медики, які надають стаціонарну допомогу іншим хворим, люди віком від 80 років, соціальні працівники. Пізніше - люди від 65 років та ті, хто має хронічні захворювання.

Вакцина від коронавірусу - дуже дефіцитний продукт зараз. Держави намагаються укладати договори з кількома постачальниками, щоб забезпечити більше покриття. Тобто дати доступ до вакцини більшій кількості населення. На жаль, потужності, що наявні зараз, не зможуть забезпечити вакциною весь світ одразу.

Керівник ДП "Медзакупівлі України" Арсен Жумаділов говорить, що були й інші пропозиції, окрім компанії Sinovac Biotech. А депутатка від партії "Голос" Олександра Устінова говорила, що Україна могла купити вакцину індійського виробника за ціною 3 долари, а не 18. Інші країни свідомо формують собі портфоліо з кількох виробників. Ми наразі маємо один досить сумнівний, дорогий контракт.

Ця ситуація досить дивна. Таке було за часів Раїси Богатирьової (з грудня 2012 року по лютий 2014 очолювала Міністерство охорони здоров'я. - Gazeta.ua). Тоді ліки купували через фірми-прокладки. Зараз великі обсяги ліків держава зазвичай напряму купує у виробників. Вакцини у тому числі.

Каменем спотикання тут є ціна. Ми не знаємо, за скільки "Лекхім" купує вакцину у Sinovac Biotech. Знаємо лише суму у 18 доларів, за яку "Лекхім" продає її Україні. Фірма-посередник просто накручує собі відсоток і заробляє таким чином у період пандемії. Нещодавно "Лекхім" заявив також, що вони планують купити у компанії Sinovac Biotech ще близько 3 мільйонів доз. Потім їх пропонуватимуть великим виробництвам за комерційною ціною, щоб ті вакцинували своїх робітників.

Уся кампанія підготовки України до вакцинації – це провал. Міністр говорить, що вони з травня ведуть перемовини з різними виробниками. Якби це дійсно було так, вакцинувати громадян ми б почати вже. Так робили інші країни. Влітку почали перемовини, резервували за собою потрібну кількість доз. І зараз Європа активно почала вакцинацію. Недостатньо просто купити вакцину. Треба забезпечити вакцинування в країни. Це питання ще складніше. Має логістичні, організаційні аспекти.

Міністерство охорони здоров'я в особі Максима Степанова намагались повернути собі вплив на закупівлі ліків. Подібні прецеденти вже були. Наприклад, з купівлею захисних костюмів ("Медзакупівлі України" домовилися про придбання 90 тисяч костюмів вітчизняного виробника "Текстиль контакт" за 22,05 млн гривень. Ціна одного - 245 гривень. МОЗ вийшло на ринок в обхід МЗУ, купивши 71 тисячу китайських комбінезонів на загальну суму 34,87 млн гривень. Ціна одного - 488 гривень. - Gazeta.ua). Зараз знову бачимо прояв цього ручного втручання. Це дуже насторожує, повертає нас до МОЗ часів Раїси Богатирьової.

Степанов заявив, що процес купівлі вакцини переданий іншому закупівельнику. Тепер ним займатиметься не Державне підприємство "Медзакупівлі України", а міжнародна організація Crown Agents із Великої Британії. Це прийнятний варіант. Ця організація теж має досить високий кредит довіри. Україна успішно та ефективно співпрацює з нею з 2015 року. У 2020 році Crown Agents закуповували вакцину від сказу, грипу. Але, забираючи закупівлі у ДП, міністерство дискредитує національного закупівельника. Знищує основи ідеї, що Україна повинна мати свого ефективного, прозорого національного закупівельника. За роки своєї роботи "Медичні закупівлі" показали себе як ефективна інституція.