Львівський інформаційно-консультативний центр "Освіта" допомагає абітурієнтам із Західної України навчатися за кордоном. Зокрема, у США, Великій Британії, Нідерландах, Угорщині. Послуги центру безкоштовні. Із 42-річним Андрієм Гаталяком, керівником "Освіти", говоримо про умови вступу в закордонні вузи.
— Американська система освіти подібна до української — чотири роки бакалаврату та один магістратури, — розповідає Гаталяк. — Зарахування теж відбувається на підставі документів, які подає абітурієнт: виписки з диплому чи атестату, результати тестів. Але в тестах оцінюють не стільки знання, які абітурієнт отримав у школі, як уміння аналізувати ситуацію. Вони називаються стандартизовані. Якщо абітурієнт не знає правильної відповіді, то вибирає ту, яка на його думку є найбільш імовірною. Результати перевіряють незалежні від держави та навчальних закладів компанії.
Що говорять про корупцію в освіті за кордоном?
— Якщо якийсь викладач за певну винагороду прийняв на навчання студента, він ризикує своєю кар"єрою. Після такого його не візьмуть на роботу до жодного навчального закладу. Студенти також не зацікавлені платити за формальну оцінку без знань. Бо під час навчання це — випливе. Навчальний заклад дбає про свою репутацію.
Скільки коштує навчання за кордоном?
— Від 2 тисяч доларів на рік у Східній Європі до 55 тисяч доларів у Каліфорнії. У Німеччині та Фінляндії навчання умовно безкоштовне. Але користування лабораторіями, комп"ютерами, підручниками та проживання понесе ті ж витрати, що оплата за навчання в інших країнах. В Америці успішним студентам дають знижки за навчання. Може бути 20 відсотків, 50 чи навіть100.
Успішному студенту з доброю англійською запропонують стати асистентом викладача. Його зарплата покриває вартість навчання. Він зможе викладати чи працювати над певним дослідницьким проектом. Престижна робота — асистент коменданта гуртожитку. Крім зарплатні, отримує безкоштовне житло та харчування.
Яким абітурієнтам віддаєте перевагу?
— Із кращою академуспішністю та добрим знанням англійської. Звертаємо увагу на громадську активність. Іноземні університети хочуть виховувати лідерів. Для них престижно, коли кажуть: "Наші випускники є президентами чи прем"єр-міністрами таких-то країн чи керівниками таких-то компаній".
Випускники іноземних навчальних закладів з України працевлаштовуються за кордоном чи повертаються додому?
— По-різному буває. Знаю випадок, коли студент після навчання працював у Будапешті, потім у Нідерландах, але згодом все ж таки приїхав в Україну. Чимало повертаються з патріотичних міркувань.
Ви навчалися в Україні та Німеччині. Що нам потрібно запозичити в німців?
— Варто розробити систему підтримки іноземних студентів. Обмінюватися поглядами людей, які живуть у різних країнах. У нас гірші лабораторії, комп"ютерні класи, бібліотеки. За кордоном необов"язково відвідувати лекції. У той час можна працювати в бібліотеці. Головне, довести свої знання на іспиті. Студенти самі собі обирають предмети, які хочуть слухати, для себе формують навчальну програму.
— мати закордонний паспорт,
— знати іноземну мову,
— подати документи про середню або вищу освіту, рекомендації з навчального закладу, пройти співбесіду,
— здати стандартизовані тести (наприклад, TOEFL, SAT, ACT, GRE). Частину — у львівському центрі "Освіта", решту — у Києві.
Процес вступу займає 12–18 місяців.
2 
1
Коментарі
2