четвер, 19 серпня 2010 19:35

На місці хімічного виробництва можна відкрити курорт

Автор: фото: Ірина КОПИСТИНСЬКА
  Богдан Яковина намащується грязями у басейні з каїнітово-бішофітною ропою на території колишніх магнієвого та калієвого заводів у місті Калуш Івано-Франківської області. Запевняє, що вони лікувальні
Богдан Яковина намащується грязями у басейні з каїнітово-бішофітною ропою на території колишніх магнієвого та калієвого заводів у місті Калуш Івано-Франківської області. Запевняє, що вони лікувальні

"Люди п'ють калієві препарати, щоб полікувати серце. А в нас є природні каїнітові ванни — і ніхто нічого не робить, щоб облаштувати купальні", — каже Іван Костів, 62 роки, директор Науково-дослідного інституту галургії в місті Калуш на Івано-Франківщині.

Міська влада Калуша розпочала рекультивацію Домбровського кар'єру. До 2007 року тут видобували калійно-магнієві солі. Відходи виробництва — ропу — зливали у відстійники-хвостосховища. Після зупинки заводів кар'єр теж заповнився цією рідиною. Аби не допустити прориву засолення прісних вод, розсоли з відстійників трубопроводом відкачають у Домбровський кар'єр. Його законсервують і укріплять стінки. Утвориться солене озеро.

— Влада обов'язково має цим скористатися. Бо ж вода в цьому озері — лікувальна. Концентрація солі — 400 грамів на літр води. Справжнє мертве море! — говорить Богдан Яковина, 47 років із Калуша. Він працює приватним адвокатом. Понад 20 років кілька разів на тиждень приїжджає на територію промислової зони купатися. З Іваном Костівим мріють, аби на території кар'єру створили бальнеологічний курорт.

У суботу їдемо з ним до Домбровського кар'єру. Він на третину заповнений водою бірюзового кольору. Глибина водойми — 80 м. Поряд росте сосновий ліс.

Богдан Михайлович заходить у воду, лягає спиною на поверхню.

Концентрація солі — 400 грамів на літр води

— Класне відчуття, — сміється. — Під тобою така глибина, а ти лежиш на воді, як поплавок, і не тонеш. Це через велику концентрацію солі. Наприкінці 1980-х я працював на заводі інженером. Після роботи всі старші чоловіки стрибали в ропу. Її тоді відкачували з кар'єру в спеціальні басейни. Спочатку було страшно — це ж хімічні відходи! Але вийшов із води — ніяких язв, шкіра гладенька. Потім я почав вивчати властивості цих розсолів і зрозумів, що при такій високій концентрації солей жодна хімія в рідині не розчиниться. Її там просто нема. 2002-го вилікував невралгію хребта. Лікар казав обов'язково робити блокади, а я інтенсивно покупався кілька тижнів — і все!

Два роки тому Яковина возив проби води на дослідження в Одеський інститут мінералології.

— Там ахнули від її складу, — розповідає. — Вона нічим не відрізняється від Куяльника і набагато краща за ропу в Солотвино на Закарпатті. Наша сіль — каїнітово-бішофітна, тобто, крім натрій-хлору, містить ще й калій і магній.

Богдан веде півкілометра до іншої водойми.

— Дно цього озера має гідроізоляцію, яка не дає ропі нікуди просочуватися, — заходить по пояс у воду. — Це вже готовий басейн для курорту. За метрів 50 звідси є ще один такий.

Занурює руку й дістає чорну багнюку.

— Це вже утворилися лікувальні грязі, — намащує собі лікті, коліна, спину. — У мого знайомого всі пальці були покручені від поліартриту — після кількох процедур із грязями вирівнялися. Усі ранки після грязей заживають, як на собаці. Ще за радянських часів знали властивості нашої солі. Її фасували по 2 кіло і продавали як морську за 30 копійок. У санаторіях до неї додавали хвою і робили хвойно-каїнітові ванни. У нас сама природа про все потурбувалася. По золоту ходимо, а не бачимо цього.

— Я не проти курорту. Сам неодноразово піднімав це питання. Але для цього потрібно провести серйозні наукові дослідження на рівні Міністерства охорони здоров'я. У нас на це фінансування немає, — каже заступник міського голови Василь Петрів, 52 роки. — Нам тільки на рекультивацію треба 87 мільйонів гривень. А з бюджету поки що надійшло тільки 12.

Зараз ви читаєте новину «На місці хімічного виробництва можна відкрити курорт». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути