Фактично в Україні триває громадянська війна. Вона розпочалася 30 листопада торік, коли мирних людей у центрі столиці жорстоко побив "Беркут".
Війну своєму народові оголосила влада.
22 січня її відносно мирний етап перейшов у новий: загинуло п'ятеро людей. Хто винен у їхніх смертях? Влада й особисто президент Янукович. Але певною мірою — і лідери політичної опозиції.
У чому сила теперішньої влади? У величезних фінансових ресурсах, у дисциплінованості й у тому, що мають головнокомандувача.
У чому слабкість? Вони — люди з минулого, їм байдужа ця країна, цей народ. Зрештою, вони просто бояться людей, якщо застосовують проти них силу і вбивають.
У чому сила учасників спротиву? У тому, що на їхньому боці — правда, їх більшість і за ними — майбутнє.
У чому слабкість людей, які вийшли проти бандитської влади? У них немає головнокомандувача. Майже два місяці керівники парламентської опозиції не спромоглися вибрати з-поміж себе лідера Майдану. Навпаки, Яценюк і Тягнибок постійно категорично виступають за те, що він взагалі не потрібен. Таку ж позицію займає Юлія Тимошенко.
Але неможливо виграти війну без головнокомандувача. Не справиться один — його треба буде поміняти на іншого. І той не справиться — на третього. Але лідер — потрібен.
По суті, він має стати "президентом" протестного руху. Визначення єдиного лідера важливо з точки зору мобілізації людей, але не лише через це. Вертикаль режиму дедалі більше розхитується і, цілком можливо, сипатиметься. Міліції, військовим, чиновникам, які не бажатимуть ховати себе під цими уламками, потрібен буде хтось для переговорів про подальші дії.
Найприроднішим єдиним лідером був би Віталій Кличко. Він нині найпопулярніший з усіх опозиційних політиків. До того ж Кличко найкраще і найзрозуміліше проявив себе під час подій цього тижня. Можливі інші варіанти, але вони не будуть такі логічні й ефективні.
При цьому єдиний лідер не повинен розглядатися як узгоджений кандидат на наступні президентські вибори. Зараз явно не до них. До того ж висунення нині єдиного кандидата дозволить владній пропаганді переконувати українців, що вони воюють за президентське крісло для певної особи. У багатьох можуть виникнути негативні асоціації з 2004 роком.
Обрання лідера та уряду абсолютно необхідне також із міркувань контактів із зовнішнім світом. Очевидно, що в разі подальшої ескалації конфлікту Янукович втратить рештки легітимності на Заході. Державам Євросоюзу, США та іншим потрібна буде особа і структура, яка представлятиме український народ.
3 
1
Коментарі