— Торік квартири масово купували фермери. Гривня падала, люди везли готівку мішками, — розповідає агент із продажу нерухомості 42-річна Майя Павлій. Працює в Полтаві.
— Тепер поступово роблять ремонти. Планують продати чи здавати в оренду. Головне, що гроші не пропали. Багато тримають житло для внуків. Переважно фермери беруть 3-кімнатки. Після великих сільських хат однокімнатні квартири надто тісні.
На елітні квартири вартістю 100–300 тисяч доларів завжди черга. Такі купують судді, юристи, власники великих підприємств, топ-менеджери нафтогазових компаній. Довго підбирають площу, розташування. Крутять носом, аби збити ціну. Як щось не подобається, відмовляються від послуг агенції нерухомості. Але все одно повертаються через деякий час.
Був клієнт з обласної адміністрації, який хотів придбати квартиру в будинку біля Білої альтанки (пам'ятка архітектури в Полтаві. — ГПУ). Готовий був віддати будь-які гроші. Його не цікавила кількість кімнат. Прокурор один мріяв про 2-поверхову квартиру. Знайшов і зареєстрував на матір. Найдорожче помешкання, що продавала, коштувало близько 600 тисяч доларів. Мало 600 "квадратів" площі. Розміщене на двох верхніх поверхах будинку в центрі міста. На даху — велика тераса. Забудовник залишив квартиру собі, але згодом переїхав у заміський дім.
Поменшало клієнтів-іноземців. Росіяни, які мали житло в Україні, спродують його. Купували вони переважно квартири в центрі на 170–180 "квадратів", із підземним паркінгом.
За мільйон доларів продали будинок на острові в заплаві Ворскли. Він на 600 "квадратів". Є кілька гостьових будинків поряд. Багатії, як правило, мають кілька помешкань — у місті та за межами. Вимагають, щоб у будинку був газовий, твердопаливний, електричний котли. Ставлять сонячні батареї, аби економити на комунальних. Ретельно підбирають сусідів.
Коментарі