Чекаю, коли нарешті ці книгарні почнуть працювати у збиток і знижувати ціни. Книжки коштують, як побутова техніка. Сьогодні читати - це вже не модно, це розкішно. Що з того, що в нас багато україномовних книжок, якщо я собі не можу їх купляти? Одну-дві на рік - максимум.
Соломія, 32 роки, місто Рава-Руська на Львівщині
У мене українські політики асоціюються лише з вошами, гнидами, глистами, трупними червами. Це не тварини, це - гидота.
Поп
На моїй вулиці збирають підписи "Україна проти Януковича". А я за те, щоб Янукович пробув до кінця свого терміну. І навіть не проти, щоб був ще один. Якщо на той час балотуватимуться ті ж самі заїжджені морди, що є зараз у політичній верхівці.
Денис, 38 років, сімейний лікар, Львів
Гарна колонка Аліни Стрижак. Років 20 тому, моєму братові жінка-екскурсовод у цьому музеї подарувала брошурку про роботи Сядристого - за те, що брат у неповні 4 роки вже вільно читав усі підписи до мініатюр. Класний вислів - "к ібіням". Один мій колега подібну фразу якось видав, я аж записав: "кідроні бабушкі".
Андрій
Україна не заслужила Євро-2012. Користь - знесли будівництво перед стадіоном. А от остання гра нашої збірної вийшла видовищною. Коноплянка - просто супер. Рибка - чудовий воротар. Мілевський - того на дорожні роботи відправити, щоб зрозумів, як гроші заробляють. Хороші гравці в нашій збірній є. Захист, правда, сиплеться від найменшого натиску.
Алекс
Ірина Гуменюк-Мороз розповідає, що пробачену зраду ніколи не оцінять. Це неправильно. Тримати в собі образу - малодушно, а от здатність пробачати - це чеснота морально сильних людей. Один мій знайомий 20 років жалкує, що зопалу розлучився з дружиною, бо думав, що ніколи не зможе простити зради. Тепер та подія йому зовсім не болить і видається дрібницею, а втрачену сім'ю повернути не може.
Віталій, Черкаси
Сергій Мавроді - яскрава ілюстрація, як можна дурити людей, які хочуть бути обдуреними. Людина з купою комплексів, непримітної, навіть неприємної зовнішності, зуміла обвести навкруг пальця мільйони. Прикро, що прагнення українців до халяви затьмарює здоровий глузд. А Мавроді нагадує ляльковода, який тішиться з дурості своїх маріонеток, їх споживацьких інстинктів. Він кидає виклик суспільству, вкотре доводячи: люди дурні й ліниві по своїй природі. Якоюсь мірою я ним навіть захоплююся.
Ольга, 48 років, Полтава
У голодні 1990-ті саме фінансові піраміди допомогли вижити мені й моєму маленькому сину. Я тоді влізла у "Будинок Селенгу". Рахунок ішов на мільйони, відсотки затьмарювали розум. Сьогодні поклала 100 тисяч, на завтра мала вже 150, а на післязавтра - 300. Півроку ми з сином мали гроші на їжу, оплату квартири. Нарешті перестали заходити у секонд-хенди, а одягалися в нормальних магазинах. Ходили на атракціони, купила малому велосипед. Потім компанія лопнула.
Ірина КОСТЕНКО, 39 років, Вінниця
Колишня свекруха у санаторії знайшла собі коханця. Їхала туди засмучена, а повернулася іншою людиною. Купила брючний костюм, зробила нову зачіску. Бігала щаслива. Якось я прибирала в квартирі й натрапила на його фотокартку й листи. Високий, статний чоловік. Чогось навіть не сумніваюсь, що в нього була на той час дружина. Кілька місяців вони переписувалися. Свекруха далі цвіла та пахла. Потім навпаки - ходила, наче у воду опущена. Видно, переживала розрив. Шкода було дивитися на дорослу жінку, яка вкотре втратила надію.
Світлана, 34 роки, Полтава
Чим розвинутіша країна, тим гірше вдягаються жінки. Моя тітка Люба шість років тому виїхала на заробітки до Неаполя. Уже за рік розповідала по телефону, що там не треба купувати багато одягу. Достатньо дві гарні спідниці на свята та троє джинсів на кожен день.
Ірина, 23 роки, Вінниця
2 
1
Коментарі