1 жовтня 2010 Конституційний суд України скасував політичну реформу 2004 року й відновив чинність Конституції 1996-го. Країна з парламентсько-президентської республіки знову стала президентсько-парламентською.
Віктор Янукович пояснив: цих повноважень йому не вистачало для реформування держави.
Більшість експертів дотримуються іншого погляду. По-перше, кажуть вони, Янукович дуже хотів повернутися до звичної для себе системи ухвалення рішень, коли не треба домовлятися з різними політичними силами, фракціями парламенту. Тепер президент керуватиме країною одноосібно. По-друге, так "регіонали" підстрахувалися на випадок поразки на парламентських виборах 2012 року. Все одно основний центр влади залишиться в них. А чи дійде справа до реформ - це вже по-третє і ніхто цього не знає. Хоча скептиків значно більше, ніж оптимістів.
У будь-якому випадку, з 1 жовтня Віктор Янукович має такі ж повноваження, які були в Леоніда Кучми впродовж 1996 - 2004 років. Однак нинішній глава держава знаходиться в зовсім іншій ситуації, ніж його "політичний батько". Про це - політолог Михайло БАСАРАБ, 33 роки.
Чому Янукович-2010 не Кучма-1996
Мораль
Після ухвалення Конституції 1996 року Леонід Кучма закінчував перший термін президентства й обирався на другий згідно з чітко виписаними повноваженнями. Віктор Янукович переміг на виборах з одними повноваженнями, а тепер отримав значно більші. Через це частина українців, напевне, не вважатиме його легітимним главою держави.
Захід
1996-го європейські країни та США активно цікавилися Україною. Зараз ліміти сподівань вичерпані. Ставлення Заходу до нас можна назвати зневажливо-прагматичним: на Кучму, як і на Україну, сподівався, Януковича без надії терпить.
Росія
Виснажена міжусобною боротьбою "єльцинська" Росія не проявляла до України організованого й розрахованого інтересу. Стосунки Кучми з тодішнім президентом РФ значною мірою базувалися на неформальній, непротокольній основі. Важливі питання могли вирішувати за дружньою вечерею біля мангалу.
До Януковича Кремль ставиться значно прагматичніше. Він цікавить російське керівництво настільки, наскільки вписується в їхню модель геополітичного контролю над Україною. У нинішнього президента, на відміну від Кучми, суттєво вужче поле для маневрів у стосунках із Москвою. Ціна помилки чи необережного вчинку зросла.
Регіони
Україна 1990-х була менш структурованою світоглядно та ідеологічно. Кучма мав справу із сукупністю розрізнених областей та етнокультурних регіонів.
Події 2004 року політично мобілізували українців, згрупували регіони до двох антагоністичних суспільних кластерів: самостійницько-проєвропейського та пострадянсько-проросійського. Янукович жорстко прив'язаний до однієї з цих груп. Він є сподвижником для одних і антигероєм для інших.
Оточення
Союзницею "молодого" президента Кучми була партійна й господарська номенклатура колишньої УРСР. Янукович прийшов у обіймах мультимільйонерів. Мозком свити Леоніда Даниловича були інтелектуали Володимир Горбулін, Олександр Разумков, Дмитро Видрін, Віктор Мусіяка. Ідеологію сьогоднішнього президента забезпечує група Льовочкіна - Портнова. Перший - обдарований бізнесмен нової формації, другий - майстер юридичних інтерпретацій та інсинуацій.
Короля грає свита. Тож у діях Януковича буде більше авантюризму, навіть нахабства.
Соратники
Ставши президентом України, Кучма кілька років залишався першим серед рівних. Це підтверджує особа потужного й самодостатнього прем'єра Павла Лазаренка, який очолював уряд рік після прийняття Конституції 1996-го.
Янукович прийшов на посаду в статусі явного лідера, в його команді панує васалітет.
Опозиція
Тодішня опозиція в особі націонал-демократів, насамперед із Руху, вбачала своїм головним опонентом не президента Кучму, а Комуністичну партію та її паростки - Соціалістичну партію Олександра Мороза, прогресивних соціалістів Наталії Вітренко, Селянську партію.
Зараз же президент є основним опонентом і об'єктом для критики опозиції. Вся її активність буде спрямована проти нього особисто.
Громадянське суспільство
У період "пізнього" Кучми й під час помаранчевої революції суттєво зросла якість громадянського суспільства. Саме воно, а не політична опозиція, буде головним опонентом режиму Януковича.
3 
1
Коментарі