Минулого вівторка до столичного ресторану "ОК Бар" українські зірки привели своїх матерів. Першою з Анною Іванівною прийшла акторка 44-річна Ольга Сумська.
— Коли мама дізналася, що вагітна вдруге, вагалася — народжувати чи ні. Головні ролі в театрі, самі розумієте. Усі працівники театру імені Заньковецької у Львові тоді переконували її народжувати. Так з'явилась я, — розповідає актриса.
До зали заходить репер 34-річний Ларсон (Сергій Ларкін) із молодшим братом Максимом та матір'ю Людмилою Михайлівною. Ларсон у білій футболці та білих брюках, у чорних окулярах. Руки в татуюваннях. Його мати — повна жінка в рожевій блузці, з вечірнім макіяжем. Сім'я сідає за столик. Цікавлюся у матері, який співак був у дитинстві.
— Був дуже слухняним хлопчиком, — починає вихваляти.
— Хіба що після пльотки або коли мені тато скакалкою нормально дав по задньому місці, — говорить Ларсон, похитуючись на стільці.
— У мене три сини. Із середнім, Русланом, було більше проблем, ніж із Сергієм, — розказує Людмила Михайлівна.
— Ага, після того, як на мені ламалась пльотка, Руслан звичайно що був слухняним, — перебиває репер. — Я завжди ховався за маму, коли тато йшов мене бити. Він зажимав мою голову між ніг і лупив пльоткою або військовим ременем. Мама мене не лупила. Коли я її виводив, кричала: "Скотина ты, а не человек". А я її спеціально злив, кажучи: "Я термінатор, туду-ду-ду-ду". Пару разів у мене вазою запустила, але не попала. Тільки вази розбила.
— Ну а що було робити? Коли я чекаю його до 11-ї вечора, а він приходить в чотири-п'ять ранку. А в нас квитки на літак у Ригу на ранок, — виправдовується матір.
— Хочу вам сказати, якби мене тато так суворо не виховував і не бив тою скакалкою, я би давно сидів у тюрмі. Я примудрявся влазити в усякі проблеми. Коли мене зловили за крадіжку і посадили на 15 діб, зрозумів, що в житті треба щось змінювати.
— Та не крав ти. Це тебе пограбували. Забув, як поцупили куртку і годинник?
— Ну, це вже друга історія. А сидів я за те, що вкрав.
— Двоє дітей, я працюю стюардесою. Чоловік у мене військовий, ще й переїхали із Німеччини до Києва. І мама хвора така, що тільки око за нею тримати. Мені треба було долітати два з половиною роки, щоб у 45 піти на пенсію. Ще й пішла в декрет із цим красавцем. — показує на молодшого сина Максима, який мовчки сидить поруч і крутить мобільний телефон на столі. — Але в мене завжди вдома був порядок. Я все встигала.
— А чому порядок був? Бо кожен із дітей відповідав за свою територію. У мене був коридор, дитяча, ванна і кухня. У середнього брата була кімната батьків і ще одна спальня. Мама ж завжди хотіла доньку, і ми заміняли їй доньок. По черзі виносили сміття і ходили по хліб.
— У мене після роботи вже сил не було. Посуд після вечері Серьожа мив, а сміття виносив Русік, — продовжує матір, жуючи полуницю. — Синами я задоволена. Виросли, бізнес свій мають. От якби вже Сірьожка онуків приніс, бо дуже вже хочу. А він ніяк не одружиться.
— Я хочу одружитися, але нічого не виходить. Не можу знайти собі хорошу і добропорядну дівчину, — говорить репер.
— Ой, не там ти шукаєш, не там, — махає рукою Людмила Михайлівна.
— Кльова в мене малая, так? — Ларсон цілує матір в щоку.
Наприкінці вечірки зірковим матерям подарували шарфи від дизайнерки Юлії Айсіної.
3 
1
Коментарі
1