— Уже народ валит. Работа не готова. Гони сюда всех рабочих! — біжить залами столичного "Мистецького Арсеналу" куратор Олександр Соловйов, 54 роки. 23 травня тут відкрили бієнале сучасного мистецтва "Арсенале 2012". Показали роботи 100 художників з 30 країн.
— Якби знала, з якими труднощами доведеться cтикнутися в підготовці, не знаю, чи погодилася б організовувати, — каже директор "Мистецького Арсеналу" Наталія Заболотна, 39 років.
За годину до відкриття водомийна машина поливає асфальт на подвір'ї. Чоловік із голим животом у білій будівельній касці йде з лопатою розгрібати купу ґрунту. Робітник у синьому комбінезоні заліз на драбину й знімає на мобільний картини Андрія Сагайдаковського. Називаються "Сніданок на траві" й "Не гризи нігті". Діти намальовані олійними фарбами на старих килимах.
— Ми не встигли все розвісити, і я за це вибачаюся, — каже через перекладача куратор головного проекту 62-річний британець Девід Елліотт. — Останні 36 годин через проблеми з електрикою змушені були розставляти роботи при cлабкому освітленні. Виставка матиме стиль недоробленої.
Бієнале відкривають о 19.00. Майже одночасно приїздять прем'єр Микола Азаров, міністр культури Михайло Кулиняк та голова столичної міськадміністрації Олександр Попов. Глядачів пускають групами. У першій залі 18 робіт харківського фотографа Бориса Михайлова. 2000-го він отримав премію "Хассельблад". У Києві показав роботи із серії "Промзона", зроблені на заводах.
Хлопчик у сірому піджаку зупиняється біля кожної картини і запитує у мами:
— А что это такое?
— Не смотри, Миша, пошли дальше, — жінка відводить малого від робіт херсонця Стаса Волязловського. Художник намалював ручкою на старих білих фіранках портрети Тараса Шевченка й Олександра Пушкіна, а також чоловічі статеві органи.
До дзеркальної кімнати японки Йаю Кусама стоять у черзі семеро. Стеля й стіни зроблені з багатьох дзеркал. Зверху підвішені світлодіодні ліхтарі. До середини кімнати проклали гумовий місток. Решта залита водою.
— Тут всі виходять з мокрими ногами. Всередині через відбиток дзеркал воду важко помітити. Здається, що кімната не має ні кінця, ні краю, — каже охоронець. Від дверей іде стежка мокрих слідів.
— Не йди, Маша, бачиш, які красиві сходи, — каже Вікторія Коваль, 36 років, доньці. 5-річна дівчинка гладить рукою дерев'яні сходи у червоно-чорних блискучих сперматозоїдах. Рельєфний малюнок зробила індійська художниця Барті Кхер.
— Дітям тут цікаво, — говорить киянка. — Усе кольорове, хочеться помацати. Малій найбільше сподобалася робота, де на стіні можна побачити себе ззаду. Півтори години тут ходимо, а ще не все роздивилися.
Бюджет бієнале — 38 млн грн. Подію підтримав президент.
— Насправді, проект обійшовся значно дорожче, — каже Наталія Заболотна. — Половину обіцяла компенсувати держава. Решту намагалися знайти від спонсорів і меценатів. Чи брати гроші на мистецтво від президента зручно? Зручно! Попередній глава держави їх не дав.
Триватиме "Арсенале" до 31 липня. Вхід коштує 80 грн. Для дітей до 12 років — вільний.
"Київські галереї розраховані на тупих людей"
Виставку на ручну відеокамеру знімає 44-річна одеська арт-критик Ута Кільтер. Вона в довгій білій лляній сукні, волосся коротко стрижене. У кав'ярні ставить сумку на стіл, за яким сидять дві жінки пенсійного віку. Ті перезираються між собою.
— Мене сюди не пускали. Але я проникла, — каже російською одеситка і запалює цигарку. — Я дуже критично налаштована до організаторів. Пані Заболотна — там просто менталітет домогосподарки. Класична білявка! Але цікаві роботи є. Бо те, що пропонують київські галереї, розраховане на тупих людей. Дешевизна, яка так і промовляє: "Купи мене", — хоч ті твори можна хіба над унітазом повісити. Тут із задоволенням погупала ногами по інсталяції узбека В'ячеслава Ахунова. Він на манер голлівудської алеї зірок зробив алею диктаторів — портрети Че Гевари, Бін Ладена, Обами, Путіна.
Вчора була у арт-центрі Пінчука. Бачила, хто туди ходить і як усе сприймають. Це ПТУ №12. Більшість приходять просто посміятися. Вважають хорошим тоном подивитися виставку, а потім про неї поговорити. А тут є люди, зацікавлені в мистецтві. Сьогодні спілкувалася зі швейцарцями, голландцями, ірландцями. Добре, що для них у Києві є місце, де вони можуть зібратися і почуватися на достойному рівні.
3 
1
Коментарі