"Беркут" бив людей гумовими кийками

— Юра, разберись! Где генераторы? Говорят, менты держат. Задрали! — кричить розчервонілий заступник лідера партії "Батьківщина" 47-річний Олександр Турчинов.

Минула година, як біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Києві мав розпочатися мітинг опозиції до 20-ї річниці Незалежності. Але немає генераторів, які живлять звукопідсилювальну апаратуру.

— Через 15 минут будут. Сенченко ответственный, — заспокоює Турчинова нардеп 51-річний Юрій Одарченко.

У парку біля монумента зібралися прихильники "Батьківщини", "Фронту змін", "Нашої України" та інших опозиційних партій — до 10 тис. людей. Над натовпом майорять сотні партійних прапорів, тож промовців годі було побачити.

Кілька тисяч осіб прийшли у вишитих сорочках. Через затримку із початком мітингу сотні людей у вишиванках розійшлися по ближчих кав'ярнях та стали в черги до кіосків. З такими покупцями продавщиці спілкувалися лише українською й підкреслено ввічливо.

До підніжжя пам'ятника косогором швидко піднімається чоловік екс-прем'єра 51-річний Олександр Тимошенко. Він у джинсах, чорному зім'ятому на спині піджаку та замшевих чорних туфлях.

— Це ж треба дожиться, щоби президента називали бандюкович! Тримайтеся! — кричить йому вслід чоловік із дорожньою сумкою.

— Переживу! — відмахується на ходу Тимошенко.

Мітинг починають. Співають національний гімн. Першим виступає колишній політв'язень і народний депутат Левко Лук'яненко. 24 серпня йому виповнилось 83. Потім домовляються, що 11 лідерів партій і кілька громадських діячів виступатимуть по 3 хв. Олександр Турчинов 10 хв. зачитує привітання Юлії Тимошенко, яке вона передала з Лук'янівського СІЗО. Тим часом прилеглі до парку вулиці перекривають кордони міліції. Дороги загороджують сірими 1,5-метровими залізними щитами. Осторонь шикуються колони міліцейських спецпідрозділів — у чорних шоломах, бронежилетах, захисних нарукавниках і наколінниках.

— Смотри, смотри, что делается! Как на войне, — перемовляється пара туристів із Росії. — Пойдем, а то еще влипнем.

У парку триває мітинг. До пам'ятника підходять чоловік і жінка в зеленій формі із нашивками "Державна виконавча служба". Показують рішення суду, який заборонив проводити тут такі заходи. Люди обережно відтісняють судових виконавців, і ті без заперечень ідуть геть.

— Це така незалежність? Це ганьба! — виступає лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко, 53 роки. — Для влади вона буде завжди залежною, як і для того пасічника Ющенка, що зараз лазить по Говерлі й не може розібратися у своїх стосунках із Фірташем!

— Кончена скотина, — стиха каже в бік промовця один зі "свободівців". — Ти ж, б..дь, був у п'ятірці його списку! Став депутатом.

За спиною Гриценка стоїть лідер блоку НУ-НС 50-річний Микола Мартиненко:

— Ющенко скоро буде ховатися за парканами своїх будинків. Під час свого президентства він багато їх набудував.

По черзі виступають лідери інших політсил.

— Я хочу одного лідера, а не 12, — говорить поет 81-річний Дмитро Павличко. Юрба у відповідь гуде. — Не кричіть, дайте договорити. Я казав вам, прийдіть із національними прапорами, а ви принесли сюди партійні.

Люди пожвавлюються, і Павличкові аплодують найбільше. Останнім 17-м виступає віце-спікер "бютівець" Микола Томенко. Зачитує ухвалу Комітету опору диктатурі. Вимагають звільнити Юлію Тимошенко, Юрія Луценка, оголосити дострокові парламентські та президентські вибори. Турчинов просить присутніх вишикуватися в колону й рушити до Адміністрації президента, щоби вручити ухвалу.

Депутати та учасники мітингу розгортають великий синьо-жовтий стяг. Беруться за його краї і йдуть вул. Володимирською. Попереду — Турчинов. За ним їде авто із гучномовцями.

— Ця банда піде геть! — кричить у мікрофон Турчинов.

— Банду — геть! Банду — геть! — вигукують люди.

Колона проходить із півкілометра. Далі вулиця перегороджена двома лавами міліціонерів у синіх мундирах. Вони стоять узявшись попідруки. За ними — металеві щити й шеренги спецпідрозділів "Беркута".

Мітингувальники теж беруться під руки й продавлюють перший кордон міліції. Хто з правоохоронців опирається, тих штовхають, б'ють абикуди. Міліціонери ховаються за щити. Учасники акції розхитують їх. Один із чоловіків вискакує на повалений паркан і стрибає на ньому. "Беркутівців" більшає. Тримають гумові кийки.

— Холуї, бляха муха, — лається у колоні чоловік років 60. — Кого ви охороняєте?

— Міліція з народом! — реве натовп. — Прориваймося!

Починається сутичка. "Беркутівці" б'ють мітингувальників кийками, прискають сльозогінним газом. Ті кидають у них пластикові пляшки з водою. Одному учаснику розбивають обличчя — воно в крові. У відповідь протестувальники тягнуть "беркутівця", б'ють його, зривають із нього чорний шолом і передають Турчинову. В одного правоохоронця спадає черевик. Люди підбирають його і кидають у лави "Беркута".

Із двору Будинку вчителя та із сусідніх вулиць вибігають нові загони "беркутівців" у обладунках. На Володимирську вилітають із десяток автобусів із написом "Міліція" і перекривають вулицю. За кількасот метрів від місця бійки, на сходах Національної опери, збирається натовп киян та іноземних туристів. Чути німецьку, грузинську, російську, англійську мови. Люди знімають побоїще на мобілки.

За 5 хв. у перший ряд мітингувальників пробирається Турчинов. Просить відступити на крок.

— Ми не можемо подарувати владі картинку бійки у такий святковий день, — каже. — Але й не дозволимо святкувати під попсу на Майдані. Рушаймо туди невеликими групами.

Крізь юрбу проштовхується киянин Дмитро Чесноков. Обличчя червоне, в очах сльози:

— Они применяли слезоточивый газ. Я служил на Кавказе, знаю, что это такое. Если завтра меня арестуют, мне посрать.

— Чого не взяти 50 пляшок бензину і не підпалити їх? — питає "бютівець" 58-річний Володимир Бондаренко у свого колеги Юрія Прокопчука. Той знизує плечима.

— Треба було зразу прориватися, — каже Бондаренкові чоловік у вишиванці.

— Шкода хлопців. Чоловік би 100 постраждало. Ну трохи прорвалися б, але у них же водомети, й кордони розставлені далі.

За півгодини люди рушають до Хрещатика. Збираються праворуч сцени. Махають прапорами "Батьківщини". Вигукують "Ганьба!", "Зека — геть!", але їх заглушує музика зі сцени. О 19.00 мітингувальники розходяться.

×