"Близько 80 відсотків міністрів Тимошенко можуть сісти"

 

Три роки ув'язнення та ще три не мати права працювати на державних посадах, такий вирок суду отримав екс-міністр з охорони навколишнього середовища 61-річний Георгій Філіпчук. 5 квітня його забрали із зали Солом'янського райсуду Києва до Лук'янівського слідчого ізолятора.

— Для Філіпчука це потрясіння, — говорить політолог 59-річний Віктор Небоженко. — Це класичний український чиновник, який чесно виконував свою роботу. Він ніколи в житті не підозрював, що може опинитися у в'язниці з політичних мотивів. Тут зачепили не БЮТ, а українську та західну демократію. Для Заходу неприємно, що люди, які відповідали за екологічний контроль в Україні, потрапляють під політичні статті.

Колишнього урядовця визнали винним у перевищенні службових повноважень. Мовляв, за його згодою Мінохоронприроди заплатило 144 тис. євро юридичній компанії "Астапов Лоєрс" за аналіз угоди між українським урядом та компанією "Венко" щодо розробки шельфу Чорного моря. 21 травня 2008 року в односторонньому порядку її розірвала прем'єр Юлія Тимошенко. Угоду підписали за урядування Віктора Януковича, 2007 року.  Кажуть, частку в компанії "Венко" має мільярдер, нардеп-"регіонал" Рінат Ахметов.

Справу щодо Філіпчука Генпрокуратура порушила 14 грудня 2010-го. Чотири місяці його тримали в СІЗО, але потім випустили на підписку про невиїзд.

Ув'язнення Філіпчука засуджує депутат німецького бундестагу Віола фон Крамон. Каже, за екс-міністра заступляться європейські "зелені".

— На Заході дуже сильно розвинений "зелений рух", — продовжує Віктор Небоженко. — "Зелені" мають колосальні можливості впливу на європейську суспільну думку й належать до агресивної та потужної компанії. Володіють набагато більшими можливостями, аніж ПАРЄ. Це означає дуже жорсткий тиск на чинного міністра Злочевського — чому він не захистив свого колегу? Вони апелюватимуть до екологічних організацій України. Найголовніше — організовуватимуть протести під час візиту українських чиновників до Європи.

Кому вигідно, щоб Філіпчук сидів?

— Це механізм залякування чиновників. Його рішення, за яке він отримав три роки, ніяк не вплинуло на долю "Венко" (за президента Віктора Януковича угоду поновили. — "ГПУ"). Але підпис стоїть саме його.

Чому екс-міністр не попросив політичного притулку за кордоном, як інші урядовці — Данилишин, Поживанов?

— Ті розуміли, що їхні справи з політичних мотивів. А Філіпчук вірив, що в його справі немає складу злочину, і не розумів, що тут задіяна політика. Може бути, що зараз президент почне випробовувати себе в новій функції "гаранта милосердя". Перед тим, як випустити Тимошенко, можливо, потренується на Філіпчукові.

Чому українська влада продовжує саджати міністрів Тимошенко, маючи застереження з Європи?

— Відсутній контакт між цивілізацією і нашою владою, яка не підозрює, що робить щось погане. Наші чиновники не розуміють мови Європи. Єдиний, хто це може робити, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Але він змушений грати роль легковажного політика, який ніколи не знав про роботу дипломата.

Проти кого з колишніх міністрів можуть ще порушити справи?

— Близько 80 відсотків міністрів уряду Тимошенко можуть сісти у в'язницю. У країні починаються процеси, коли ні один колишній міністр, керівник управління чи генерал не знає, на якій підставі з ним завтра можуть розправитися. Формується репресивна машина, якій постійно потрібні нові жертви. Якщо ти сьогодні посадив одного, то не можеш завтра займатися боротьбою зі злочинністю. Тобі потрібно посадити наступного. Політика та кримінал витісняють правоохоронну діяльність. Що легше: упіймати злочинця, за яким стоять губернатори, міністри й посадити його за ґрати, чи відправити туди політичного опонента? Звичайно, друге. Прокуратура обирає те, що простіше.

×