Екс-майор Держохорони 45-річний Микола Мельниченко заявив, що вбивство народного депутата і донецького бізнесмена Євгена Щербаня 1996 року замовив тодішній прем'єр-міністр Павло Лазаренко. Це нібито зафіксовано на його плівках, записаних у кабінеті президента Леоніда Кучми.
"Замовником убивства Щербаня називається Лазаренко, одним із мотивів — отримання контролю над Донецьким регіоном. Організатором виступає Кушнір (керівник одного зі злочинних угруповань, помер у донецькому СІЗО у травні 1998 року. — "ГПУ"), а оплату за виконання проводять Петро Кириченко (тодішній бізнес-партнер Лазаренка. — "ГПУ") і Юлія Тимошенко", — написав Мельниченко у "Фейсбуці".
В Об'єднаній позиції запевняють: він мститься їм за те, що його не взяли у свій виборчий список і не дали грошей. За словами нардепа-"бютівця" Романа Забзалюка, Мельниченко звертався із такими вимогами протягом лютого-липня цього року.
Чи варто вірити колишньому майорові?
— Я особисто трошки знаю Мельниченка. Він розважлива людина — не відразу витрачає гроші й засоби, які в нього є, — розповідає політолог 63-річний Дмитро Видрін. — Мельниченко як лицар на златі — цінності, які вважає власним капіталом, потрошку викидає, коли треба заробити на життя. У цьому горщику ще багато не запущених в обіг цінностей. Зараз він утратив залишки репутації й перебуває у скрутному фінансовому становищі. Бо люди, які його фінансували, той же Березовський (російський мільярдер, живе в Лондоні. — "ГПУ"), навряд ще дають якісь гроші. Тому, щоб заробити, Мельниченко викидає відносно свіжу порцію інформації. Отже, причини тут дві: перша — хоче заробити, друга — привернути увагу до реакції влади на нову інформацію, а також самого Павла Івановича, який скоро виходить на волю.
Такі заяви якось вплинуть на політичні розклади в Україні?
— На рівні пліток ця інформація вже фігурувала у журналістських, експертних та політичних колах. Проте тут важливий фактор торгу. Мельниченко дуже хотів би потрапити на політичний Олімп, бути депутатом і фігурувати на сторінках газет. Екс-майор — це не просто фізичний, а й символічний персонаж. Бо він уособлює сутність української політики: все можна продати, все можна купити, з усіма можна домовитися.
3 
1
Коментарі