"Мені тільки трохи перепало. А от у депутатів з нашої групи перебиті носи, гематоми", — розповідає 68-річний Ярослав Кендзьор, нардеп-"нунсівець", член групи "За Україну!", про сутичку в парламенті у вівторок, 27 квітня.
Зустрічаємося того самого дня, після ратифікації угоди про перебування російського Чорноморського флоту у Криму до 2042 року. Сідаємо на лавку біля Центрвиборчкому.
— Я трохи фільмував під час бійки на камеру для своєї львівської програми. Тому мене не чіпали. Але коли почали відтісняти наших від ложі уряду, в мене була невелика стичка із Шуфричем (міністр надзвичайних ситуацій).
Пригадуєте щось подібне в Раді?
— Такого відвертого бандитизму за всі шість каденцій не згадаю. Це в ефірі бачила Україна, весь світ. І коли говорять про бандитизм, нехтування регламентом, криваві бійки, то це і є ілюстрація моралі сьогоднішньої влади. Вона була готова танками місити тисячі людей під Радою.
Але опозиціонери кидали яйцями в спікера Володимира Литвина, виривали панелі системи голосування "Рада".
— Кинути яйце, заблокувати гніздо для картки — це не те, що бити до крові. Наші дії морально виправдані, бо йшлося про долю держави. Ми продемонстрували свою позицію щодо тих, хто безпардонно продає Україну, — Кендзьор крутить у руках мобілку. — Коли я дивився на відвертих бандитів з депутатськими значками Партії регіонів, то відразу було видно, що вони професіонали. Це абсолютно підготовлена команда головорізів, які неодноразово були на "стрєлках". Почерк рейдерів, рекетирів чітко вимальовується. Вони виконували колективне завдання — одні тримали за волосся, інші били кулаками в обличчя. Такої жорстокості я ще не бачив.
Чи можна було їм протистояти?
— Якби кожен член опозиції, в тому числі й БЮТ, зайняв активну позицію спротиву, ратифікації не було б. Основні події розгорталися в секторі "Нашої України" і, зокрема, там, де була наша група. Хто найбільше постраждав? Члени групи "За Україну!" — В"ячеславу Кириленку перепало, Андрію Парубію, Володі Карпуку вибили носа. Наших били, а "бютівці" тим часом спокійно ходили, як по Хрещатику, центральною алеєю сесійної зали. Нас почали витісняти, а з них ніхто не кинувся на допомогу. Під кінець Парубій біг по проходу і його збили з ніг. Наші відтягували, волочили його по землі, бо бандити з "Регіонів" вже почали копати ногами.
На початку засідання в залі зареєструвалося лише 211 депутатів. Можна вважати сесію такою, що не відкрилася?
— Звичайно. Бо не було зафіксовано 226 депутатів. Але Литвин все одно продовжив. Наша група "За Україну!" вважає ратифікацію угоди нелегітимною, — Кендзьор час від часу поглядає на годинник. Поспішає на телеефір. — Вони собі наївно думають, що вхопили Бога за бороду, можуть робити все. В ейфорії не розуміють, що кожен такий крок наближає їхній кінець. Найближчі парламентські вибори відреагують на сьогоднішні події.
Влада каже, що продовження базування російського флоту економічно вигідне Україні. Який зиск ми матимемо?
— Росія не піде собі на збиток. У Москві домінує імперська психологія. Це люди, з якими неможливо вести нормальний діалог. На жаль, навіть Сполучені Штати Америки не можуть зрозуміти великої небезпеки загравання з Кремлем. Це завжди гірко закінчується для будь-якої держави.
Угоду по флоту можливо денонсувати?
— Сподіваюся. Ми звернемося до адміністративних судів, аби мати результат.
Тимошенко говорить, що це марно — влада ламає суди через коліно.
— Формально це треба пройти. Важливо, щоб самі суди здали тест на порядність і законність. Ми також мусимо зробити все, щоб і за межами країни влада отримала повну ізоляцію. Адже є посли, які спостерігали за тим, що відбувалося в нас, і поінформують свої уряди про цю авантюру.
Яких подальших дій можна очікувати від Януковича?
— Є багато речей, які бажає забрати Росія — атомна енергетика, стратегічні підприємства, авіагалузь, газотранспортна система.
Путін і Медведєв дають Януковичу завдання, що має зробити
Зараз у нас все вирішує не Янукович. Путін і Медведєв дають йому, як українському прорабу, завдання, що має зробити. Не випадково вони так часто зустрічаються з Януковичем. Напередодні ратифікації Путін прилетів на кілька годин до Києва з інспекторською перевіркою — переконатися, що банда ратифікує угоду.
Янукович міг би зберегти здобутки України в гуманітарній сфері. Скажімо, визнавати Голодомор геноцидом. Чому цього не зробив?
— Росія боїться, що Голодомор як геноцид визнає Організація Об"єднаних Націй. Тоді Україна від неї, як єдиної правонаступниці СРСР, могла б вимагати моральну компенсацію.
З іншого боку, Янукович заявив, що українська буде єдиною державною мовою.
— Влада пішла іншим шляхом — вирішила ввести Європейську хартію мов національних меншин. Але ж до російської це не має ніякого відношення, бо хартія призначена для вимираючих мов. У нас швидше треба захищати українську. А Януковичу, як взірцю безграмотності, треба збагнути, що він є президентом великої держави. Враховуючи його дві "ходки", мав би себе показати українцем, який все переосмислив. Кожним кроком відстоювати національні інтереси. Але він на це не здатний. Якщо Янукович та Азаров надалі проводитимуть таку політику, люди їх на вилах винесуть із кабінетів.
Чи можливий другий Майдан?
— Він мусить визріти. І буде більш прагматичний. Владі спокою не буде. Він їй тільки снитиметься. Спротив наростатиме.
Тимошенко вирушила Україною збирати людей на акції непокори. Ваша група долучиться до неї?
— Ні. Ми добре знаємо, що таке Юлія Володимирівна і її політична сила. Минулої суботи й у вівторок на мітингах я плювався, бо це було віче для підняття рейтингу Тимошенко. З такими бійцями, як у неї, країну не убережеш.
Можливе об"єднання опозиціонерів?
— Можливе. Але тільки без Юлії Володимирівни. Плутанина у головах виборців відбувається тому, що рясу національної демократії на себе натягли всі, кому не ліньки. Тимошенко і більшість її політичної сили не може називатися демократами. Юлія Володимирівна колись декларувала, що вона — ліва. Я вже не кажу про її відносини із Кремлем. 2005 року проти неї в Росії позакривали кримінальні справи. З того часу хтось чув, щоб Москва проти неї гавкнула? Азаров сказав, що попросить Путіна оприлюднити стенограми, де Тимошенко сама пропонувала залишити флот у Криму. Можливо, тоді б український виборець збагнув, що його, як лоха, кілька років розводять.
СТІЛЬКИ гривень витратив на авіаперельоти Ярослав Кендзьор торік. Він один із депутатів-рекордсменів із використання бюджетних коштів на дорогу.
— Я ж не краду, — говорить. — Літаю лише до Львова. В мене там родина і округ. У цілях економії мав би їхати до Львова волами, але їх дорогою теж треба годувати.
"Не можу вгнатися за онуками"
Ярослав Кендзьор — народний депутат України усіх шести скликань. Свого часу був виключений із Львівського університету за контакти з дисидентами. 11 років очолював Львівську крайову організацію Руху.
— Моя дружина Люба — давно пенсіонерка, — розповідає про родину. — Має найщасливішу роботу — бабусі. Допомагає виховувати нашій дочці Соломії трьох парубків — Олеся, Марка і однорічного Устима. Я професійно катаюся на лижах, то тепер маю команду гірськолижників. Старшого і середнього онуків поставив на лижі. Але за ними вгнатися не можу.
Донька закінчила Львівську консерваторію. Співала в камерному хорі. Син Остап працює у Львові в Міжнародному інституті з питань культури і зв"язків з українською діаспорою.
1 
1
Коментарі
38