Яким коштом живуть українські біженці. Соціологи назвали цифри й факти

82% українських біженців набули статусу тимчасового захисту в країні перебування.

1% набув статусу біженця і стільки ж – посвідку на постійне проживання. Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 20 липня по 25 серпня.

Щодо засобів існування 28% респондентів називають матеріальну допомогу з різних джерел (найчастіше таку відповідь дають біженці в Німеччині – 48%).

19% назвали попередні грошові заощадження, 12% – постійну роботу в країні перебування, 12% – тимчасову роботу (або підробітки) в країні перебування, 0,6% – доходи від бізнесу, 0,2% – студентську стипендію, 9% – дистанційну роботу в Україні, 0,8% – доходи від бізнесу в Україні, 2% – пенсію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна вплинула на ринок праці: вдарила по гаманцях 75% українців

Серед головних проблем, що турбують під час перебування за кордоном, найчастіше біженці називають тривогу за те, що відбувається в Україні (87,5%), тривогу за родичів, близьких, що залишилися в Україні (80%), тугу за Україною (70%).

Незнання мови країни перебування як головну проблему називають 65% (частіше про неї повідомляють українські біженці в Німеччині – 80%).

Ще 35% респондентів назвали серед проблем труднощі в комунікації з місцевим населенням через незнання мови.

Серед головних проблем, що турбують, 43% біженців також назвали матеріальні проблеми, брак грошей (рідше таку відповідь дають біженці, які перебувають у Німеччині – 25%).

Оцінюючи власне матеріальне становище, найчастіше респондентам вистачає грошей лише на харчування і придбання необхідних недорогих речей (59,5%).

12% ледве зводять кінці з кінцями, грошей бракує навіть на необхідні продукти.

21% загалом вистачає на життя вистачає, 5,5% – забезпечені, і 1% – що можуть дозволити собі придбати практично все, що хочуть.

Власний довоєнний рівень добробуту в Україні респонденти оцінюють значно вище. 45% відповіли, що до війни жили забезпечено.

78,5% отримували допомогу від державних органів країни перебування. Серед біженців, які перебувають у країнах, що не входять до ЄС, таку відповідь дають лише 33 %.

32% отримували допомогу від волонтерських організацій, 23% – від родичів, знайомих, друзів, 14% – від закордонних фондів, установ, підприємств (частіше – у Польщі (30%) і країнах поза ЄС (27%), 13% – від релігійних організацій, 6% – від України, 4,5% – від підприємства, на якому працюють (або працювали).

7% не отримували жодної допомоги.

43% отримували грошову допомогу (з будь-яких джерел) у достатній кількості. Найчастіше таку відповідь дають у Німеччині – 76,5%. 42% – отримували, але недостатньо, 10% не отримували, а 4% не потребують допомоги.

Соціологи опитали 511 громадян України від 18 років, які після початку повномасштабної російської агресії виїхали в 30 країн світу.

Найбільше опитаних – на території Польщі й Німеччини. Також опитували біженців в інших країнах Європейського Союзу, у країнах поза ЄС (Молдові, Туреччині, Швейцарії, Великій Британії, США, Ізраїлі).

×