29 травня у грузинському місті Батумі підписали меморандум про створення неурядової грузино-української організації "UG Forum". Документ підписали по два учасники від кожної з країн: керівник громадської організації "Стратегічне партнерство" Олег Канівець, лідер громадської організації "Українське юридичне товариство" Олег Березюк та туристична компанія "Calypso Travel" в особі Інги Малакмадзе, від юридичного бюро "BB Legal" Паата Котенашвілі.
Новостворена організація займатиметься розширенням і розвитком суспільно-політичних, економічних, культурних, науково-технічних та спортивних зв'язків між двома народами. Домовилися провести перший форум у вересні цього року у Львові. Перед підписанням меморандуму відбулася низка зустрічей української делегації з грузинськими посадовцями. Зокрема, з українцями зустрічалися перший заступник міністра фінансів і економіки Аджарії Сулхана Джортменадзе, міністр сільського господарства Аджарії Донару Сурманідзе, заступниця начальника Департаменту туризму і курортів Софіо Лазішвілі, міський голова Поті Вахтанг Лемонджава, перший заступник міського голови Батумі Давіт Леквеішвілі.
- Ми перебуваємо тут на запрошення кількох неурядових грузинських організацій, - розповідає 48-річний Олег Канівець. - Хотіли ознайомитися із досвідом, який має Грузія. Відвідали державні установи, вільну індустріальну зону, ряд підприємств. Побачили як розвивається туристична, будівельна галузі Грузії. Вразили зрушення за останні роки. Тому хочемо досвід, набутий після революції троянд і той етап, на якому зараз знаходиться Грузія, застосувати і в Україні. Ми бачимо, що Грузія досягла успіхів виключно через те, що влада і суспільство, неурядові організації змобілізувалися і захотіли жити в іншій новій демократичній країні.
Сьогодні в Грузію надходить дуже багато інвестицій, щороку вона отримує не менше одного мільярда доларів. Це створює нові робочі місця, дає змогу розвиватися туристичному бізнесу. Сьогодні у Грузії 43 відсотки ВВП формується за рахунок туристичної галузі. А ВВП порівняно із 2003 роком зріс майже в чотири рази. Все це свідчить, що до цієї країни є довіра в світі. Можна сказати, що Грузія показала зразок як можна подолати корупцію і сьогодні вона семимильними кроками показує, що корупція — це не нездоланне явище. Ми хочемо, щоб цей досвід був перенесений і в Україну. Тому у Львові і хочемо у вересні провести форум, щоб залучити політичні, ділові кола, громадських діячів, щоб збудити українську владу і суспільство почало вимагати від влади переймати грузинський досвід. Львів — найкраще для цього місто, бо Галичина ментально вже підготовлена до цього.
Які перспективи грузино-українських стосунків?
- Імпорт і експорт між Україною і Грузією має великі перспективи. 6-7 років тому вони разом були на третьому місці по товарообороту. Сьогодні в експортній групі Україна в товарообороті Грузії займає 7 відсотків, в імпортній — 11 відсотків. Тому є можливості до розвитку. Грузія активно розвивається в гідроенергетиці, а Україна має можливості випускати обладнання для гідроенергетичної промисловості Грузії. Близько 2,5 мільярдів інвестується в це. Грузія може надати Україні можливості купівлі каспійської нафти і транспортування її через Грузію з Баку до Супса. А там далі ми можемо продавати її. Наші нафтові компанії матимуть можливість на транспортуванні заробляти серйозні гроші. Великі перспективи відкриваються для України в плані експорту пшениці, цукру, круп. Це дасть можливість і нашому бізнесу укріплюватися, і допомагати Грузії.
Після побачених відроджених міст, ознайомлення із грузинськими реформами, не соромно буде везти грузинів в Україну?
- До людей везти не соромно. А от в державні установи, щоб про щось домовлятися, — дуже соромно. Бо домовитися в Україні без грошей важко. Ми побачили в Грузії Будинок юстиції — це приклад, як за рік-два можна зробити так, щоб бізнес можна було зареєструвати за кілька хвилин без хабарів. А в Україні — це годівниця для чиновників.
Збираєтеся зайнятися якимось бізнесом в Грузії?
- Є такі думки. Зокрема, цікавий нафтовий бізнес. Дуже перспективна тема — створення птахофабрик. Адже Грузія забезпечує себе птицею лише на 10-20 відсотків. Теж цікава тема — імпорт до нас мандарин, апельсин. Дуже зацікавлені були б наші бізнесмени вкладати в Грузії кошти в будівництво переробної промисловості, зокрема цитрусових на консервних заводах. Сировина тут є.
З нами приїхали в Грузію бізнесмени. Серед них ті, хто займаються будівельною галуззю. Адже в Україні з кожним роком росту цієї галузі немає, а в Грузії є. Тому якщо у нас є бізнесмени, які можуть запропонувати цьому ринку свої матеріали, то чому б не скористатися? Грузія приваблює податковим законодавством. Ми чули від міністра фінансів, що якщо ти будуєш житло, офіси чи готель до дві тисячі квадратних метрів, то тобі дають пільги — до 15 років по оподаткуванню. То це ж стимул. А у нас в Україні робиться все лише для однієї родини, однієї Сім'ї.
Коли в Україні зможемо застосувати досвід реформ Грузії?
- Поки що для нас це теорія. Але це треба доносити до громадськості, давати поштовх. Тоді вона і владу примушуватиме діяти відповідним чином. Це підважуватиме сьогоднішній режим в Україні.
2 
8759
Коментарі
5