Українцям потрібен президент-адміністратор, а не моральний авторитет — експерт

В Україні моральний авторитет це людина, яка не спроможна ефективно діяти, очолюючи країну, бо його поле діяльності лежить поза адмініструванням. Якщо лідер не відбувся як бюрократ, то перспективи стати президентом - в нього немає.

Про це в коментарі Gazeta.ua сказав політолог Володимир Цибулько.

"У нас сепарувалося поняття моральний авторитет. З настанням руху "Першого грудня", який декларує гуманітарну стратегію країну, вони зайняли свою нішу, бо вище над процесом, та тараканячими перегонами політичних партій", - наголосив він.

Окрім того, на його думку, моральний авторитет в країні це людина, яка не спроможна ефективно діяти, бо його поле діяльності лежить поза адмініструванням.

"В країні стереотип морального авторитету — це людина, яка може створювати змісти, але не може, апріорі, займатися адмініструванням", - висловив думку політолог.

Також, експерт переконаний, що "українці сприймають президента, як адміністратора". "Він, в свою чергу, найнятий громадою, а якщо він ще буде моральним авторитетом, то він не буде взмозі справлятися із адміністративними функціями", - додав Цибулько.

Водночас, політолог наголосив, що лідер українців повинен бути "бюрократом". "Українцям потрібен президент — лідер бюрократів. За якого вони й голосували весь час. Всі, хто у нас обираються президентами вони в тій, чи іншій мірі були лідерами, бюрократичного класу", - підкреслив він.

Це не лише в країні діє такий принцип, проте й в низці країн Заходу: "Це те ж саме, що відбувається в низці європейських країн, якщо лідер не відбувся як бюрократ, то перспективи зайняти таке місце в нього немає".

Нагадаємо, 18 травня у Києві під час загальнонаціональної акції протесту "Вставай, Україно!" "Батьківщина", "УДАР" та "Свобода" підписали Декларацію про координацію дій в боротьбі з режимом Януковича. В ній говориться, що якщо режим Віктора Януковича протисне перехід до обрання президента в один тур, опозиція визначить єдиного кандидата вже в першому турі.

У Декларації підкреслюється, що опозиційні сили узгоджуватимуть дії на всіх етапах кампанії з обрання нового глави держави – "починаючи з закону про вибори і визначення оптимальної стратегії кампанії, завершуючи спільним контролем за підрахунком голосів і встановленням справжніх результатів народного волевиявлення".