15 вересня чернігівець 24-річний Максим Бабинець шість разів вистрілив у голову 68-річному Миколі Гузю із села Єньків Чернігівського району. А потім зателефонував до міліції.
Слідчим Бабинець розповів, що з Гузем познайомився 2003-го на річці Десна. Рибалили там. Одного дня той напоїв 15-річного Максима і зґвалтував. Хлопець нікому не розповідав про це і дев'ять років готував помсту.
Убив кривдника в однокімнатці на просп. Миру, що винаймав Гузь.
— Третій день відмиваю кров, а крапельки лишаються. Уже й обої переклеїла, і стіни покрасила, — каже жінка в гумових рукавицях, яка називається хазяйкою.
У квартирі зроблений ремонт. Є диван, меблева стінка, телевізор.
— Останнім часом я цю квартиру не здаю. Син рядом працює, ходить обідати. Іноді сама приїжджаю. А в ту суботу дзвонить якийсь хлопець: "Здаєте квартиру? Поможіть, пожалуста". Тут під'єднується ще один, немолодий: "Я — сільська людина, пустіть, сиру домашнього і конфет куплю". "А ви хто?" — питаю. Старий каже: "Це племяннік мій, нам ніде переночувать". Пожаліла я діда. Прийшли вдвох часов у сім вечора — дід із торбочкою і хлопець. Молодший дав паспорт, старий — гроші: "Не переживайте, ми тільки переночуємо. Племянніку утром на роботу, а мені — на село". А вранці мене викликали міліціонери.
Микола Гузь із дружиною 74-річною Ніною жили в приватному будинку поряд із сином.
— 42 роки прожили, — зустрічає Ніна Мойсеївна. — Двох дітей виростили. Він молодший, до мене з багатьма молодицями підживав. Раньше ми жили в Чернігові. Коля робив м'ясником у коопторговському магазині на Центральному базарі. Потом переїхали на хутір у хату моєї матері. Пізніше купили дом по сосєдству як дачу, він так захотів. Коля город порав, дві корови тримав, коня, я помагала. Молодим випивав. На старость остепенився, бо серце хапало. Возив продавати молочне у Чернігів.
Вважає, що Максим стежив за її чоловіком.
— За чотири дні до цього йдемо з Алєксєєвичем на хутір. Чую, щось у корчах шарудить. Виходить Максим. Коля впізнав. Одійшли, про щось говорили. На другий день Коля зазбирався картошку копати, покосив у городі. Прийшла до нього, аж цей Максим коло порога стоїть. Питаю: що за помічник? А вони мовчать. Вже і темніє, а Максим нічого не робить й додому не збирається. Хотів остатися ночувати, а тут його батьки подзвонили, сказали, щоб додому їхав. Поїхав. А на завтра знову у Ніколая. Каже: "Зміною помінявся, поможу город викопати". Я пішла поратися. А в суботу 15 вересня поїхали ми з Ніколаєм на базар. Побазарювали, я додому зібралася, а він каже: "Заїду до дочки, завезу сир". Я пішла. Доходжу до остановки 33-го автобуса, доганяє Максим.
— Де дядя Коля?
— До дочки пішов.
— Ми ж договорилися зустрітися.
Під'їхала маршрутка, Максим культурно тачку мені подав. Поїхала. Вже темніє, а чоловіка нема. Мобілку не бере. Чого тільки за ніч не передумала. Раненько дочка дзвонить: "Подзвонили з міліції нащот батька". Потім син Костя передзвонює: "Батька немає". Пізніше розказали, що Максим заманив Колю у квартиру, застрелив із переробленого пістолета.
Кажуть, що Максим Бабинець помстився.
— Брехня. Я 42 года прожила з ним, Коля був нормальний мужик. Була друга історія. Дев'ять год назад Ніколай робив продавцем у ларьку. Під Новий год хтось навів на нього трьох чоловіків у масках. Підстерегли його, повалили, гроші вимагали. Питали паяльником, спину палили, підвішували на заслінці від груби, били. У хаті всі шафи перерили, а грошей не найшли. Зі злості загорнули Колю в одіяло і вкинули у погріб. Зачинили, моє болонєве пальто запалили і заткнули дірку, щоб задихнувся. Він вивернувся, вибив ляду і по снігу поповз до сусідів. Бандитів міліція не знайшла. Коля казав: "Одного я узнаю по зубах. Вони в нього, наче мраморні". Ми оце із сином говорили: "У Максима зуби теж рівнюсенькі, красиві, наче ненастоящі".
Звідки чоловік знав Максима?
— Казав, старий знакомий. Більше я не питала. Думаю, конфлікт якийсь був. Тепер Максим шукає причину, брехню видумав.
Максим Бабинець — єдиний син військового у відставці. Неодружений. На своїй сторінці в інтернеті виставляє фотографії зі спійманою рибою. Сусіди називають його спокійним, ввічливим. 2003-го був засуджений умовно за незаконне поводження зі зброєю. На початку цього року придбав стартовий пістолет і переобладнав для стрільби травматичними набоями.
3 
1
Коментарі