Четвертий місяць родина Біликів із райцентру Полонне Хмельницької області живе без опалення. Їм опломбували газовий котел.
— Котьол у нас старий, — каже 29-річна Ганна Білик. — Десь у кінці вересня ходили контрольори з газконтори. Знайшли якісь поломки і запломбували. Досі з п'ятьма дітьми в холоді сижу.
У 3-кімнатній хаті Біликів живуть 11 людей. Господиня 60-річна Станіслава Сигізмундівна — в одній кімнаті, старша донька 42-річна Людмила з чоловіком і двома дітьми — в іншій, у третій — Ганна з п'ятьма дітьми. Доньок 8-річну Сніжану і 5-річну Іванну народила від першого чоловіка, трійнят 6-місячних Мирослава, Святослава і Ярослава — від співмешканця 40-річного Володимира Верещинського, з яким розійшлася ще до народження синів.
— Як народила трійню, всі обіщали помагать, — каже Ганна. — А насправді відхрестилися. Приходжу до мера, а він із порога: "Бюджет — не бездонна бочка. Грошей нема". Пішла в райдержадміністрацію. Викликали на якусь нараду. Мене розпитують, я розказую. Заступник районного голови каже: "Я знаю, як рішити проблему. Поекономте пару місяців і купіть нового котла". Поїхала в Київ до Януковича. Послали у прийомну на вулицю Шовковичну, 12. Там такого наговорили. Кажуть, нарожала, тепер сама розбирайся. А то нарожають, потім просять квартири, машини, землю. Треба було не рожати. Тепер розумію, чого там вимагають мобілки виключати. Щоб хто не записав, як вони з людьми говорять. Пішла до Ніни Карпачової, уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Там кажуть, що це мають рішати на місцевому рівні. Вернулася.
Білики гріють помешкання грубкою, яку не встигли розвалити, коли встановлювали парове опалення. Новий газовий котел коштує 2 тис. грн.
— У них несправна автоматика безпеки, — пояснює майстер місцевої філії товариства "Хмельницькгаз" Наталія Потапова, 51 рік. — Електромагнітний клапан перекриває подачу газу, якщо погасне полум'я. Відремонтувати його не можна, запчастєй нема, бо цей котел уже давно зняли з проізводства. А газ я їм не підключу, не візьму відповідальності. Лише з початку сезону від несправності газових приладів в Україні постраждали 83 особи, 46 — загинули.
— Замінити котел у нас немає коштів, — каже заступник голови Полонської райдержадміністрації Валентин Жухевич, 53 роки. — У районі 418 багатодітних сімей і всі мають проблеми. Ми жінці завезли дров.
У дворі Біликів 35-річний Віктор Ткачук рубає дрова. Він працює заготівельником дров у лісництві, підробляє лісорубом.
— Якби ти, Аня, знала, скільки під цю сосну дуба списали, — жартує чоловік.
— Кажуть, завезли мені дров на 1,5 тисячі гривень, — говорить Ганна Білик. — А я ще 400 гривень заплатила, щоб їх порізати, і 150 — щоб порубати. За ці гроші можна було купити нового котла. А так цими дровами все одно топити не можу, бо вони мокрі й не горять.
— Аня дуже з тими дровами мучиться, — додає 69-річна Ніна Сахнюк, сусідка Біликів. — Та сосна геть горіти не хоче. Підкине дровеняку, а грубка раз і загасла. У хаті холодно, а ще ж нема морозів.
У кімнаті Ганни під грубкою стоять два дитячі ліжка. Поряд, на розкладному дивані лежать троє немовлят, усі взялися за руки. Під іншою стіною стоїть шафа і стіл, на тумбі стоїть телевізор.
— Ну нема в мене за що того котла купити! — каже Ганна. — Да, мені щомісяця дають 5 тисяч на дітей. Але з них 1600 гривень іде на памперси, 400 гривень на креми і присипки, ще 500 — на лікарства. А остальні 2500 на їжу і одяг, бо ж шестеро людей. Влада скрізь каже, що мені помагає. І стіралку, і каляску, і дитячі ліжка. Усе мені і тіки мені. Насправді на стіралку скинулися бізнесмени, каляску дала одна жінка. Влада привезла тільки чотири ліжечка, списані з дитсадка. Із них три такі, що ремонтувати нічого, а четверте якось болтами скрутила, поки що держиться. Як ударять морози, то піду в ту адміністрацію грітися.
2 
1
Коментарі
104