Полотно про перше друковане видання Острозької Біблії у 1581-ому році презентували у вівторок в Національному університеті "Острозька академія". Майстерню друкаря Івана Федорова та візит князя-мецената зобразив столичний художник Артур Орльонов. У такий спосіб він хоче повернути інтерес до історії українського народу.
Накрите рядном полотно розміром 1,5 х 2,5 метри виставили у студентсько-викладацькому храмі академії. Освятити його запросили кількох священиків.
"Це честь для нас, що картину вперше представлять на огляд саме тут, - радіє ректор Ігор Пасічник. – Адже Острозька Біблія – символ нашої культури і вона з'явилася саме у нашому місті. Переклад Святого письма зрозумілою людям мовою замовив русинський князь Костянтин-Василь Острозький, один з найбагатших людей Європи 16-ого століття. Видати книгу на той час було настільки складно і дорого, що князь двічі відмовлявся від цієї ідеї. Однак саме на основі цього варіанту перекладу була видана у 1751-ому році "Єлизаветинська" Біблія, яку донині читають у церквах Росії. До нашого часу із першого 1,5-тисячного накладу Острозької Біблії вціліла хіба п'ята частина екземплярів – приблизно 260 книг у 24 країнах світу. В Україні є всього 10-12 оригінальних примірників. Один із них викупили на ринку та подарували академії меценати Віталій та Олена Гайдуки".
На картині Артура Орльонова зображено дванадцятеро персонажів, які роздивляються щойно видану Біблію або зайняті працею у майстерні. Навколо князя Костянтина-Василя Острозького зібралися першодрукар Іван Федорович з сином, архієпископ Діонісій Палеолог, друкарі, священики, перший ректор Острозької академії Герасим Смотрицький та дипломат Михайло Галабурда з Великого князівства Литовського. У пару до своєї картини художник навіть зробив стенд-пояснення, щоб розказати глядачеві, хто саме зображений на полотні. Історик Борис Черкас вважає, що до цієї картини можна приводити на екскурсії школярів, щоб по ній наочно вивчати історію України 16-ого століття.
"Найдрібніші деталі на полотні відповідають історичним даним – балки на стелі, нахил дерев'яних сходів, обладнання друкарні, одяг персонажів. Наприклад, високі підбори на чоботах князя свідчать, що це взуття кавалериста – він багато їздив верхи. А грубі руки звикли частіше тримати меча, ніж книгу, - показує історик. – Свічі горять рівно – тобто, в приміщенні не було протягів. У ті часи люди справді дуже боялися застуди й носили важкий теплий одяг, а в майстерні ще й мав висихати папір. На задньому плані гарна молода жінка тримає тацю, у неї відкриті обличчя, шия та руки – нечувана свобода на той час. Це ознака, що українки уже тоді мали більші права, повагу та високий статус у суспільстві. Іноземці часто цьому дивувалися, бо жительки сусідніх держав носили більш закритий одяг і рідше показувалися при гостях".
Острозький історик Микола Бендюк також консультував художника й показав йому оригінал Острозької Біблії та місце, де була друкарня Івана Федорова.
"Дрібниці справді важливі. Наприклад, я сумнівався щодо лампадки перед іконою Божої Матері – виявилося, що їх справді тоді ще не було, вони з'явилися в нас лише у 17-ому столітті, - розповідає автор картини Артур Орльонов. - А ось вікна в друкарні я зробив надто прозорими, хоча у старовину вони були значно темніші. Однак мені хотілося показати пейзаж за вікном, собор за захисним муром. Я витратив майже 3 місяці лише на консультації, а потім півроку працював у студії над полотном. По закінченні відчув себе виснаженим, але щасливим. Моделлю єдиної жінки в друкарні Івана Федорова стала моя кохана дружина".
Картина "Створення Острозької Біблії. Україна. 1581 рік" увійшла до циклу про князів Острозьких. У найближчих планах художника зобразити хрещення Русі та переможну битву під Оршею 1514-ого року. Полотна мають побачити світ до кінця наступного року.
2 
1
Коментарі