Психолог розповіла, як переселенцям та воїнам АТО боротись із психологічними травмами

6

Фото: Надано Лілією Горчаковой

Навіть через 5 років родини переселенців мають психологічні травми через війну на сході України. Також усі воїни АТО стикаються із різними психологічними розладами після повернення до мирного життя.

Як може проявитись психологічна травма у буденності та чому варто звертатись до спеціаліста за допомогою розповідає психолог Лілія Горчакова. Вона у 2014 році з 9-річною донькою переїхали до Києва з Краматорська Донецької області. З власного досвіду знає, як не просто почати нове життя у чужому місті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Батько трьох доньок розповів, чому та як переїхав з родиною до Америки

"Після переїзду почала активно займатись психологічною практикою. Ми потрапили під обстріли та донька перестала розмовляти. У Києві нам допомагали психологи-волонтери. Завдяки постійній роботі над собою вдалось налагодити життя, - ділиться з Gazeta.ua Лілія, - Без спеціаліста вирішити психологічні проблеми не можна. Я пробувала. Не дивлячись на психологічну освіту, звернулась за допомогою до іншого спеціаліста. У нас мозок працює у режимі захисту. Саме той древній рептильний мозок відповідає за виживання та знаходить постійно виправдання нашим станам".

Як проявляється психологічна травма

Такі травми по-різному впливають на людину. Може бути порушення сну, панічні атаки у громадських місцях, реакції на салюти чи різкі звуки. Навіть тіло людини може відображати психологічну травму.

"Коли людина пережила певний страх, у тілі може з'явитись блок та зажим. На обличчі з'являються мімічні зморшки страху, - розповідає Лілія, - Паралельно із роботою з психологом, треба займатись йогою, пройти курс масажу чи хоча б робити зарядку зранку. Є масажисти-реаблітологи, які можуть за один сеанс зняти блоки у тілі. Рекомендую також прогулянки на природі. Можна просто обійняти дерево та поділитись думками".

 

Лілія розповідає, що не обов'язково травма з'являється від участі в бойових діях. Навіть втрата та відсутність власного житла у переселенців переростають у травми.

"У людей зламується стрижень у середині, втрачають впевненість у власних силах, бо вже немає їх фортеці-будинку. Люди можуть жити тільки сьогоднішнім днем, без планів та мрій, - зазначає Лілія, - Багато також живуть із почуттям образи на державу, публічну людину, знайомих чи ще когось. І це почуття теж не дає рухатись вперед. Люди живуть минулим, коли усе було добре".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До кінця літа переселенців виселять із модульного містечка

Жінка розповідає, що має декілька клієнтів із Донецька, яких консультує через інтернет та телефоном.

"Там усе дуже сумно. Потреби на рівні виживання та безпеки, не дивлячись на те, що люди мають свої будинки, - зазначає Лілія, - Нещодавно дзвонила клієнтка, яка не могла спати, бо чує постріли. На цю ситуацію, на жаль, ніхто з нас не може вплинути та психолог може тільки підтримати".

Визнання - перший крок до зцілення

Психологи зазначають, що людина має сама визнати, що має певні проблеми та мати бажання їх вирішувати.

"За нас ніхто не буде дихати. Можна під'єднати вентиляцію легенів, але це буде штучний процес для виживання, а не життя. Психологи зможуть допомогти тільки, якщо людина сама захоче змінити життя та вийти із ролі жертви та покращити якість життя, - ділиться Лілія, - Були дві клієнтки, які займались найдревнішою професією. Пів року у них пішло тільки на те, щоб піти з професії. Було дуже важко. Треба було перевернути світогляд та зрозуміти, що можна заробляти гроші по іншому. Зараз одна має родину та виховує дитину. Інша – поїхала навчатись за кордон".

 

Також психолог радить переключати увагу з того, що було на сьогодення. Наприклад, що є дах над головою. Навіть, якщо і орендований.

"Тільки, коли людина знаходиться у позитиві, вона може відчути потік підтримки та радості, - розповідає Лілія, - Є дівчина атошниця, яка вже 2 роки бореться зі своїми фобіями. Вона вночі прокидається від страху. До занять з психологом вона засинала тільки з ліками. Це величезна праця її та спеціалістів . Та без позитивного бачення цього результату не було б, дівчина далі б страждала порушенням сну та панічними атаками".

Як знайти "свого" психолога та які є варіанти терапій

Для переселенців та воїнів АТО громадські організації організовують зустрічі з психологами, консультації та терапії. Також є безкоштовні державні центри соціальної психологічної допомоги. Можна шукати допомогу і у приватних спеціалістів. У столиці вартість одної консультації коштує близько 800 грн. У психологів є благодійні зустрічі, можуть робити знижки для малозабезпечених людей.

"Обирати психолога варто із внутрішніх станів та на скільки людина викликає довіру, симпатію. Це можна зрозуміти і за декілька секунд, а може варто прийти на консультацію, розповідає Лілія, - Ні один гарний психолог не може визначити скільки часу треба на вирішення психологічних проблем. Тут усе дуже індивідуально. Залежить від того, на скільки людина готова працювати. Але у нас ще культура не досить популяризує професію психолога. Люди бояться йти до спеціаліста бо думають, що з ними щось не те, що вони хворі. Але усі ми травмовані. У кожного є образи на батьків, вчителів, рідних. І це нормально".

 

Психологи також набирають міні-групи по 5-10 людей, які мають травматичний досвід. Там вже вартість залежить від кількості днів та годин. Сума може бути від 1000 грн. Часто у таких групах хтось розповідає про свій випадок і одна-дві людини бачать в ній свої історії. Можна вже перейняти досвід інших. Але не усі готові обговорювати свою ситуацію з іншими, можуть бути просто не довіряти. Також люди дуже залежні від думок інших та бояться осуду.

"На жаль, не можна говорити, що травму можна вилікувати. З нею можна навчитись жити та побачити, що позитивного можна отримати. Недавно були салюти і я прокинулась від страху, що почались обстріли. І це я, людина, яка працює над собою", - ділиться Лілія.

×