Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси.
Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви.
Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння.
Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні.
Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят
Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки.
А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах.
За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі.
Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.
4 
1
Коментарі