Поліцейські виводили з храму

 

Вінничанка Альона Сушинська, 34 роки, їздила до Ізраїлю на сходження Благодатного вогню.

— Я зайняла чергу біля Кувуклії (гробниця у скелі, де був похований Ісус Христос. — "ГПУ") ще в ніч на суботу. Благодатний вогонь завжди сходить в обід. Але близько восьмої ранку почали ходити ізраїльські поліцейські й перевіряти запрошення. У кого немає — грубо брали за руку і виводили з храму.

Вінничанка ходила рядами арабського базару біля храму і плакала. Один із продавців пообіцяв провести її до гробниці за $20. Ішли ходами через підсобки та підвали.

— Після сходження Благодатного вогню у храмі залишилося людей може з 50. Я здивувалася, бо попереду сама важлива ніч — Воскресіння Господнє. Нам дозволили сидіти в олтарі. Священик пояснив, що лише в цю ніч жінкам можна заходити туди. Бо головною святинею стає Кувуклія, де відбулося воскресіння.

Альона Сушинська мешкала в хостелі — недорогому готелі. Тримають його монахині. Доба зі сніданком обійшлася в $50.

— Сподобався чай. У прозору чашку кладуть три шматки апельсина зі шкіркою, трохи кориці і кілька стружок імбиру. Заливають це окропом і додають меду.

Автобусом із паломниками Альона чотири дні їздила святими місцями Ізраїлю. За день платила $60.

— Поїхали на Йордан, щоб окунутися у воді, де хрестився Ісус. А потім нам сказали, що він хрестився не там. Просто євреї вважають, що води Йордану однакові, тому немає різниці, де занурюватися.

Біля річки продають сорочки для купання за $25. Альона напередодні придбала таку ж на арабському базарі за $5.

— У Старому місті Єрусалима близько 40 монастирів. У келіях живуть звичайні люди, як у квартирах. Переважно це православні араби і греки. Вони тримають ключі від церкви. На дверях храму пишуть — ключ у такій-то квартирі. Доки ти молишся, тебе чекають у дворі, не підганяють. Потім зачиняють церкву.

В Україну Альона повернулася з розкритою сумкою.

— В аеропорту імені Давида Бен-Гуріона в мене ламаною російською почали допитуватися, чому я приїхала в Ізраїль, куди їздила, чи була в Палестині. Мене попереджали, аби відповідала, що ніде не була. Так і сказала. Потім митники оглянули мої сумки. Про кожну річ розпитали, перемацали всі пляшки з оливковою олією і червоним вином. Наказали швидко сумку закривати, все не поміщалося назад. Хтось зглянувся на мої муки і приніс скотч, обмотала ним валізу.

×