Олександр та Людмила Стасюкевичі з Маріуполя минулого тижня повернулися з навколосвітньої подорожі. Вони мандрували 13 місяців на російській яхті "Скорпіус".
"З капітаном Сергієм Нізовцем я познайомився на Мальті, він там ремонтував свою яхту. Він потиснув мою руку і сказав: "Такі мозолі можуть бути лише на долоні бувалого моряка". Розказав, що за місяць збирається у навколосвітню подорож і запропонував поїхати разом. Я погодився за однієї умови: з нами має поїхати моя дружина", - розповів кореспонденту Gazeta.ua Олександр Стасюкевич.
"Спочатку Сергій не хотів брати на борт жінку, та згодом погодився. Вона виконувала на яхті обов'язки кока. Як приготувала перший обід, капітан сказав: "Треба було мене першим ділом пригостити борщем, я б зразу взяв вас у команду". Люда готувала страви домашньої кухні. Найбільше усім подобався її борщ і вареники", - додав він.
Яхта стартувала торік у вересні від російського міста Сочі. Екіпаж встановив 4 світові рекорди. Перший - по швидкості навколосвітнього плавання навколо Арктики, другий — по дальності заходу в північні широти Арктики і третій — два кругосвітні мандрівки: за рік яхта обігнула Північний і Південний полюси.
"Найстрашніше було в морі Росса. Ми там були на початку березні. На воді плавало багато айсбергів, за 90 днів подорожі ми не зустріли там жодного корабля. Одного разу там почався страшенний шторм. Швидкість вітру перевищувала 120 кілометрів за годину. Він позривав усі антени і порвав вітрила. Добре, що в нас був штормовий парус. Він невеликий, але дуже міцний. З ним нам вдалося допливти до Австралії, куди нам вже прислали новий комплект вітрил. Коли був сильний вітер, ми одягали збрую. Це таке пристосування, яке кріпиться до основи яхти і навіть за сильного вітру не дозволяє впасти", - розповів Олександр Сергійович.
"Коли допливли до Бермудського трикутника, розігралася страшенна гроза. Ми тоді насміялися, бо через наелектризоване повітря волосся у всіх стояло дибки. Та за мить нам було вже не до сміху. Майже всі електронні прилади вийшли з ладу. Працював лише навігаційний апарат. За кілька днів нам вдалося майже все самотужки полагодити. Вийшли на зв'язок за 5 днів. Тоді дізналися: на суші всі думали, що ми загинули", - поділився він.
Коли члени екіпажу мали вільний час, вони рибалили і купалися.
"Коли мали вільний час, влаштовували рибалку. Одного разу спіймали тунця вагою більше 50 кілограмів. Тягнули його всією командою — боялися, щоб вудка не переломилася".
3 
2164
Коментарі
8