— Під час війни ми голодували. А отець знав мого батька, приносив нам додому хліба, сиру, інколи м'ясо. То була людина від Бога, — розповідає єврей польського походження Леопольд Козловський, 94 роки. Іде повільно, спирається на руку перекладача.
У п'ятницю, 11 травня, у місті Перемишляни Львівської області відкривають пам'ятник отцю Омеляну Ковчу. Він народився в гуцульському селі Космач. 1916-го став капеланом Української галицької армії. За це на п'ять років потрапив у польський концтабір. Із 1922-го — парох храму святого Миколая в Перемишлянах. Під час німецької окупації Західної України врятував понад півтисячі євреїв — видавав їм метрики про хрещення. Написав лист Гітлеру, в якому осуджував масові вбивства євреїв. За це 1943-го його знову покарали концтабором. Там він духовно підтримував в'язнів, молився за них. До рідних писав прохання не визволяти його, мовляв, так зможе більше допомогти людям. 25 березня 1944 року Омелян Ковч загинув у газовій камері, тіло спалили у крематорії. Під час візиту до Львова 2001-го Папа Іван Павло ІІ зарахував його до числа святих.
О 10.00 глава УГКЦ Блаженніший Святослав, 42 роки, відправляє літургію на сцені центральної площі. Перед нею довгі столи із золотими чашами для причастя. До Перемишлян прибули 1200 греко- і римо-католицьких священиків. Зо три тисячі людей тісняться перед сценою, щоб встигнути до сповіді. На вулиці +20°С. Біля бордюрів організатори розклали упаковки з водою "Моршинська".
— Любов Омеляна Ковча до людей виходить за межі його парафії, міста і навіть держави, — каже у своїй проповіді Блаженніший Святослав. — Як сказав Любомир Гузар: він був сином одного народу, помер на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу.
Священики освячують бронзовий пам'ятник Омеляну Ковчу заввишки 3,25 м. Він стоїть поряд у сквері на великій гранітній брилі. Постать застигла в русі, з витягнутими вперед руками. У лівій — хрест. Ноги босі. Із граніту стирчить колючий дріт. Львівські майстри, серед яких скульптор Володимир Одрахівеський, робили фігуру з фото отця.
— Просили зробити пам'ятник духовно величним, — каже заступник голови комітету із вшанування пам'яті отця Іван Васюник, 52 роки. — Але водночас скромним і лаконічним за формою. Як і саме життя отця.
Гроші на монумент дали близько 30 спонсорів різних національностей.
3 
1
Коментарі