Ексклюзиви
середа, 21 березня 2012 09:47

Ковбасу на білоруському кордоні спалюють у крематорії

Автор: фото: Володимир Мукан
  У магазині білоруських товарів на столичній вулиці Підлісній продають шість видів ковбас. Молока немає півтора тижня, його ввезення до України заборонили
У магазині білоруських товарів на столичній вулиці Підлісній продають шість видів ковбас. Молока немає півтора тижня, його ввезення до України заборонили

На початку березня в Україну тимчасово заборонили ввозити м'ясні та молочні вироби з Білорусі. У м'ясі запідозрили африканську чуму. А в молочних продуктах виявили забагато антибіотиків — пеніциліну, тетрацикліну. Заборону можуть зняти, якщо Мінськ виправить ситуацію із якістю.

На кордоні з Білоруссю м'ясні та молочні продукти забирають навіть із ручної поклажі. Складають у бак, щоб спалити в крематорії на колесах.

Чернігів розташований за 66 км від білоруського кордону. Ковбаси, масло, сир та згущене молоко із сусідньої держави продають на всіх ринках міста.

— Дают таможеннику 40 гривен, и продукты пропускают, — каже один із торговців ринку Привокзальний.

У суботу їду з товаришем до пункту пропуску Нові Яриловичі. Щоб не платити страховку автомобіля, від кордону до найближчого білоруського селища Нова Гута йду. Прикордонник цікавиться, чому пішки.

— Хочу ковбаси купити, — відповідаю.

— Чесно? За ковбасою з рюкзаком не ходять.

У відділенні "Беларусбанка" в центрі селища міняю 100 грн на білоруські рублі. За 1 грн дають 850 "зайчиків".

Місцевий магазин нагадує радянський гастроном, трохи осучаснений пластиковими вивісками. Переписую ціни на продукти в блокнот і йду у сусідню крамницю — їх у селищі дві. Там Гомельська райспоживспілка влаштувала міні-маркет. Ковбас на вітрині — 15 видів. Купую варену свинячу вищого ґатунку за 39,45 грн і напівкопчену "Чайну" за 42,63. Повертаюся в Україну.

На кордоні білоруські митники пропустили, навіть не зазираючи в рюкзак. А український спитав:

— Що несете?

— Ковбасу, — говорю.

— Ви ж знаєте, що не можна. Карантин. Треба викликати ветеринара, ковбасу вилучати й складати акт. Багато?

— Дві палки.

— Іди.

— Але мені треба побачити, як вилучають ковбасу.

— Тоді шукай ветеринара.

Ветлікаря вдається знайти хвилин за 20. Юрій Михайленко біля в'їзду на митний пост з боку Білорусі пробує завести апарат для дезінфекції, яким обробляють транспорт.

— Побачити, як спалюють продукти, вам не вдасться, — каже він. — Крематорій вмикає тільки начальник, а він буває на посту в будні. Та й не палимо ми щодня. Вилучені продукти складаємо у спеціальний бак під замком, а як він заповнюється, відправляємо у піч.

На причепі до легкової машини змонтована піч-крематорій, у яку під тиском задувають бензин та повітря.

Вилучену у мене ковбасу викидають у бак, майже повний білоруських ковбас. Демонстративно притрушують хлоркою.

— Зараз майже нічого не забираємо, — додає Михайленко. — Люди, на диво, дуже поінформовані й не везуть забороненого.

2 631 749 кілограмів ковбаси ввезли торік із Білорусі в Україну, за даними Держкомстату. Також понад 1,5 млн л білоруського молока та вершків, 3,7 млн кг згущеного молока. Білорусь має майже рекордну в Європі кількість великої рогатої худоби в розрахунку на одну людину. Торік мали 4,2 млн голів, зокрема корів — 1,5 млн.

"Не вважаю, що білоруські харчі якісніші"

Про якість білоруських продуктів говоримо з Олександром Вержиховським, 26 років, експертом з питань якості й безпеки сільгосппродукції "Українського клубу аграрного бізнесу".

Чи справді білоруські харчі якісніші за українські?

— Вони досить якісні. Але не вважаю, що кращі. У Білорусі виробники керуються нормативами ще з радянських часів. Вони це використали як маркетинговий хід. На багатьох ларьках є знак якості, що все відповідає радянським ГОСТам. У споживача спрацьовує емоційний фактор — ностальгія та певні асоціації, що радянське було справді смачне. Це спрацьовує. Бачимо великий сегмент покупців, які віддають перевагу білоруським продуктам. Хоч у переважній більшості ціни там значно вищі.

В Україні за незалежності на підприємства молокопереробної галузі прийшли великі інвестиції. За рівнем технологій, наша країна пішла на крок уперед порівняно з північними сусідами. Не можу назвати жодного факту, який підтверджував би, що білоруська продукція якісніша за українську. Вони на одному рівні за конкурентоспроможністю.

У білоруському маслі смак натурального дещо сильніший за природний. Чи справді вони не застосовують підсилювачів смаку, рослинних олій?

— Якщо на пачці написано, що масло з вершків, а воно містить рослинні жири, то це фальсифікація. Таке буває в Україні. Але припускаю, що подібні порушення є і в Білорусі. Кожен виробник хоче заробити більше. Намагається додати трохи менше молочного жиру і замінити його рослинним. За цим має стежити державна служба з контролю, безпечністю та якістю харчових продуктів.

Як перевіряють продукцію?

— Беруть проби з партій. Досліджують на вміст речовин. Перевіряють автентичність: якщо масло — там мають бути тільки тваринні жири. Якщо виявили, скажімо, антибіотиків більше норми, продукцію ставлять на контроль. Це означає, що перевірка буде не відбіркова, а стовідсоткова — з усіх партій берують зразки і досліджують за всіма параметрами.

Зараз ви читаєте новину «Ковбасу на білоруському кордоні спалюють у крематорії». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути