На початку березня в Україну тимчасово заборонили ввозити м'ясні та молочні вироби з Білорусі. У м'ясі запідозрили африканську чуму. А в молочних продуктах виявили забагато антибіотиків — пеніциліну, тетрацикліну. Заборону можуть зняти, якщо Мінськ виправить ситуацію із якістю.
На кордоні з Білоруссю м'ясні та молочні продукти забирають навіть із ручної поклажі. Складають у бак, щоб спалити в крематорії на колесах.
Чернігів розташований за 66 км від білоруського кордону. Ковбаси, масло, сир та згущене молоко із сусідньої держави продають на всіх ринках міста.
— Дают таможеннику 40 гривен, и продукты пропускают, — каже один із торговців ринку Привокзальний.
У суботу їду з товаришем до пункту пропуску Нові Яриловичі. Щоб не платити страховку автомобіля, від кордону до найближчого білоруського селища Нова Гута йду. Прикордонник цікавиться, чому пішки.
— Хочу ковбаси купити, — відповідаю.
— Чесно? За ковбасою з рюкзаком не ходять.
У відділенні "Беларусбанка" в центрі селища міняю 100 грн на білоруські рублі. За 1 грн дають 850 "зайчиків".
Місцевий магазин нагадує радянський гастроном, трохи осучаснений пластиковими вивісками. Переписую ціни на продукти в блокнот і йду у сусідню крамницю — їх у селищі дві. Там Гомельська райспоживспілка влаштувала міні-маркет. Ковбас на вітрині — 15 видів. Купую варену свинячу вищого ґатунку за 39,45 грн і напівкопчену "Чайну" за 42,63. Повертаюся в Україну.
На кордоні білоруські митники пропустили, навіть не зазираючи в рюкзак. А український спитав:
— Що несете?
— Ковбасу, — говорю.
— Ви ж знаєте, що не можна. Карантин. Треба викликати ветеринара, ковбасу вилучати й складати акт. Багато?
— Дві палки.
— Іди.
— Але мені треба побачити, як вилучають ковбасу.
— Тоді шукай ветеринара.
Ветлікаря вдається знайти хвилин за 20. Юрій Михайленко біля в'їзду на митний пост з боку Білорусі пробує завести апарат для дезінфекції, яким обробляють транспорт.
— Побачити, як спалюють продукти, вам не вдасться, — каже він. — Крематорій вмикає тільки начальник, а він буває на посту в будні. Та й не палимо ми щодня. Вилучені продукти складаємо у спеціальний бак під замком, а як він заповнюється, відправляємо у піч.
На причепі до легкової машини змонтована піч-крематорій, у яку під тиском задувають бензин та повітря.
Вилучену у мене ковбасу викидають у бак, майже повний білоруських ковбас. Демонстративно притрушують хлоркою.
— Зараз майже нічого не забираємо, — додає Михайленко. — Люди, на диво, дуже поінформовані й не везуть забороненого.
2 631 749 кілограмів ковбаси ввезли торік із Білорусі в Україну, за даними Держкомстату. Також понад 1,5 млн л білоруського молока та вершків, 3,7 млн кг згущеного молока. Білорусь має майже рекордну в Європі кількість великої рогатої худоби в розрахунку на одну людину. Торік мали 4,2 млн голів, зокрема корів — 1,5 млн.
"Не вважаю, що білоруські харчі якісніші"
Про якість білоруських продуктів говоримо з Олександром Вержиховським, 26 років, експертом з питань якості й безпеки сільгосппродукції "Українського клубу аграрного бізнесу".
Чи справді білоруські харчі якісніші за українські?
— Вони досить якісні. Але не вважаю, що кращі. У Білорусі виробники керуються нормативами ще з радянських часів. Вони це використали як маркетинговий хід. На багатьох ларьках є знак якості, що все відповідає радянським ГОСТам. У споживача спрацьовує емоційний фактор — ностальгія та певні асоціації, що радянське було справді смачне. Це спрацьовує. Бачимо великий сегмент покупців, які віддають перевагу білоруським продуктам. Хоч у переважній більшості ціни там значно вищі.
В Україні за незалежності на підприємства молокопереробної галузі прийшли великі інвестиції. За рівнем технологій, наша країна пішла на крок уперед порівняно з північними сусідами. Не можу назвати жодного факту, який підтверджував би, що білоруська продукція якісніша за українську. Вони на одному рівні за конкурентоспроможністю.
У білоруському маслі смак натурального дещо сильніший за природний. Чи справді вони не застосовують підсилювачів смаку, рослинних олій?
— Якщо на пачці написано, що масло з вершків, а воно містить рослинні жири, то це фальсифікація. Таке буває в Україні. Але припускаю, що подібні порушення є і в Білорусі. Кожен виробник хоче заробити більше. Намагається додати трохи менше молочного жиру і замінити його рослинним. За цим має стежити державна служба з контролю, безпечністю та якістю харчових продуктів.
Як перевіряють продукцію?
— Беруть проби з партій. Досліджують на вміст речовин. Перевіряють автентичність: якщо масло — там мають бути тільки тваринні жири. Якщо виявили, скажімо, антибіотиків більше норми, продукцію ставлять на контроль. Це означає, що перевірка буде не відбіркова, а стовідсоткова — з усіх партій берують зразки і досліджують за всіма параметрами.
2 
1
Коментарі
11