"Ракетні удари лише посилюють гнів до Росії. Українці ще більше проклинають і ненавидять її" – що пише про нас світова преса

7

Росія далі намагається зламати дух українців ракетними ударами, що тільки спричиняє більше ненависті до росіян. У країні відкрили сотні пунктів незламності, де є світло, люди можуть отримати воду й теплу їжу. Під окупацією Росії 17% території України, порівняно з 22% на початку весни. Gazeta.ua зібрала, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Моральний дух у Києві з настанням зими – ключ до успіху", The Guardian, Велика Британія

Кияни, які ховалися в місцевому пункті незламності, розуміли, що їхній моральний дух став центральним полем битви у війні. Це не та територія, яку вони готові віддати Володимиру Путіну.

Утеплений сірий намет, встановлений на розі вулиці в Печерському районі Києва. Він один з тисяч, встановлених у всій країні цього тижня. Там пропонують електрику, тепло, чай і бутерброди після останньої атаки росіян.

"Це як 24 лютого, коли розпочалося вторгнення, і початок березня, коли люди зібралися разом. Удари лише посилюють гнів до Росії. Ми ще більше проклинаємо й ненавидимо її", – каже Марина Гончарова, закутана в зимове пальто посеред намету.

У наметі підтакують. Ті, хто раніше розмовляв російською, перейшли на українську.

 

Залп крилатих ракет у середу вивів з ладу енергосистему, а разом з нею водопостачання більшої частини країни. На супутникових знімках Україна вирізнялася чорним островом. У ніч на четвер у Києві було зовсім темно, за винятком кількох громадських об'єктів і підприємств з генераторами.

На світанку четверга 70% столиці ще залишалися без електрики. Температура на вулиці була трохи вище нуля, падав холодний дощ, розтоплюючи сніг останніх днів, і заливаючи вулиці темною сльотою.

 

Неодноразові атаки, які президент Володимир Зеленський назвав злочином проти людяності, мають кумулятивний вплив на критично важливу інфраструктуру України. Заступник міністра енергетики Фарід Сафаров заявив, що після ракетного обстрілу в середу відбулося повне вимкнення електроенергії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Остання атака Росії – аргумент, щоб поставляти більше ППО" – Юліуш Сабак

Але до 16:00 четверга національну мережу знову зібрали в результаті інтенсивних зусиль комунальників, які поспішали відновити електростанції, високовольтні лінії і трансформатори. Вони зробили це під постійною загрозою російської тактики "повторного удару", коли другиого удару завдають по пошкоджених об'єктах з метою вбивства ремонтників.

"Маємо кілька об'єктів, по яких ударили щонайменше вісім разів. Енергетичний фронт – другий фронт війни", – каже Сафаров.

Щоб відновити інфраструктуру, потрібно багато імпортних технологій і фінансування, але це буде марно, каже Сафаров, без адекватної ПРО.

"Уявимо, ми отримали все необхідне обладнання і нам знадобився день, щоб встановити його, але тут відбувається новий ракетний обстріл. Пріоритет – створити щит у небі, щоб захистити об'єкти інфраструктури", – каже він.

"Під ракетними ударами українці носять воду, а хірурги працюють у темряві", The New York Times, США

У переповненій операційній хірурги зробили довгий розріз у грудній клітині дитини, щоб дістатися до серця. Потім світло згасло. Генератори увімкнули, щоб забезпечити роботу обладнання життєзабезпечення в середу ввечері, а медсестри й асистенти хірургів тримали ліхтарики над операційним столом, спрямовуючи хірургів, коли ті різали, рятуючи життя дитини майже в повній темряві.

"Поки що впораємося самі. Але з кожною годиною стає дедалі важче. Води нема кілька годин. Ми продовжуємо проводити лише екстрені операції", – сказав Борис Тодуров, директор клініки Інституту серця в Києві.

 

Росія цього тижня обрушила на населення України хвилю ракетних ударів, які стали одними з найруйнівніших за останні тижні. У четвер українські інженери й аварійні бригади відчайдушно працювали над відновленням зв'язку через сніг, крижаний дощ і вимкнення електрики.

Поки хірурги надівали налобні ліхтарі, щоб працювати в темряві, гірників витягували за допомогою ручних лебідок. Жителі багатоповерхівок тягли відра й пляшки з водою сходами додому, а магазини вмикали генератори або запалювали свічки, щоб підтримувати роботу.

 

Після вибуху 8 жовтня на мосту через Керченську протоку російські військові випустили близько 600 ракет по електростанціях, ГЕС, водонасосних станціях, а також високовольтних мережах.

Удари в середу вперше вимкнули на певний час усі українські АЕС, позбавивши країну одного з найважливіших джерел енергії.

Президент Зеленський відкинув будь-які пропозиції про перемир'я або мирні переговори з Москвою на цьому етапі, заявивши, що військова мета Росії не змінилася, і пауза в бойових діях дасть лише час російським військовим перегрупуватися після недавніх невдач.

 

У середині жовтня Путін заявив, що удари по майже дюжині українських міст – відповідь на вибух на Керченському мосту. З того часу російські війська дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі.

Але град ракетних ударів також відбиває наполегливу боротьбу Росії на полі бою, коли її сухопутні війська відступили від Харкова у вересні, а потім у листопаді з Херсона. Намагаючись зміцнити позиції на землі, зокрема за допомогою погано навчених мобілізованих, російські війська вдаються до ракетних ударів як засобу відвернути внутрішню критику й завдати болю українцям.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Політичне завдання з Кремля – взяти Бахмут" – Іґаль Левін

Україна застосувала надану Заходом зброю для відбиття ударів, а також закликала до додаткової допомоги. Генерал Валерій Залужний заявив, що українські ППО збили 51 із 67 російських крилатих ракет, випущених у середу, і п'ять з 10 дронів.

Зеленський, виступаючи в середу ввечері на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН, засудив те, що він назвав російською кампанією терору.

"Коли температура на вулиці падає нижче нуля і десятки мільйонів людей залишаються без світла, тепла й води внаслідок влучення російських ракет – це очевидний злочин проти людяності", – сказав він.

У Києві в четвер удень приблизно в кожному четвертому будинку все ще не було електрики, а понад половина мешканців міста не мали води. За словами міської влади, подання води поступово відновлюється, і помпи, які забезпечують водою близько 3 млн мешканців, незабаром відновили.

 

Перебої в поданні електроенергії створили потенційно небезпечні умови країни. Сцена в київській лікарні перегукується з випадками у медичних закладах у всій країні, що є яскравою ілюстрацією каскадних втрат, які російські атаки завдають мирним жителям далеко від лінії фронту.

"Що Росія захопила й втратила в Україні", The Washington Post, США

Протягом кількох тижнів Росія щосили намагалася досягти будь-яких територіальних успіхів в Україні. Російські війська відступили з ключових районів на сході й півдні, нещодавно з Херсона.

За словами Макса Бергманна, директора європейської програми Центру стратегічних і міжнародних досліджень, початкова мета Кремля швидко взяти під контроль усю Україну була надто амбітною.

"Те, що намагається зробити Росія, необов'язково отримати ще більше. Їм потрібно просто триматися за те, що вони мають", – каже Бергманн.

США вважали, що війна закінчиться за кілька днів. Вона триває вже дев'ять місяців. Росія також не очікувала, що конфлікт триватиме так довго. За словами Мейсона Кларка, старшого аналітика Інституту вивчення війни, це був "первісний гріх" Кремля.

"Що заважало просуванню росіян – вони не були готові боротися так довго", – сказав Кларк.

За словами Бергманна, після невдалої спроби захопити Київ Кремль залишився з "погано оснащеними, погано укомплектованими підрозділами, які є недостатньо повноцінними" в польових умовах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доведеться розставляти неприємні пріоритети: захищати житлові об'єкти чи інфраструктуру" – сер Лоуренс Фрідман

"Багато ресурсів вичерпано. І їх не поновлюють", – говорить він.

Після того, як Росія втратила найцінніші сили в Україні, вона вийшла на тривале плато й не в змозі досягти значних успіхів. З початку вересня плато перетворилося на тренд униз, і російські війська постійно втрачають територію.

Територія України – приблизно 6% території США. За європейськими мірками вона велика – друга за величиною після Росії.

 

До війни Москва контролювала близько 44 тис. кв. км української землі – Крим та частину Донбасу. До кінця четвертого тижня війни контролювала найбільшу частину території з моменту вторгнення, близько 132 тис. кв. км, або 22% України. Цей відсоток був би еквівалентний всьому Середньому Заходу США й навіть більше. Станом на 17 листопада контролювала близько 104 тис. кв. км України, переважно на сході й півдні. Це близько 17% країни – найнижчий відсоток, який Москва контролювала з квітня.

Аналітики кажуть, що стратегія Путіна спрямована на те, щоб виснажити і пережити українські війська з метою зниження впевненості союзників у можливостях України, при цьому зміцнюючи та навчаючи нові сили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "США та союзники готують нас до нових російських атак" – Михайло Жирохов

"Російські сили, можливо, зможуть захопити ще території на Донбасі, але не думаю, що досягнуть рішучих проривів, яких не було протягом багатьох місяців війни", – каже Кларк.

Попри перемогу України в Херсоні, повернення сходу буде складним і поетапним завданням.

"Потрібно ще кілька контрнаступів, щоб фактично відвоювати більшу частину території, окупованої Росією", – сказав Кларк.

Хоча імпульс на боці України, форма, яку прийме війна в найближчі місяці, все ще висить на волосинці. Для Бергманна головне питання в тому, чи зможе Україна продовжувати наступ узимку, коли дощ і бруд зазвичай ускладнюють воєнні дії.

"У цьому конфлікті ще багато потрібно зробити. І незрозуміло, у якому напрямку він піде", – сказав він.

×