Діти і онуки президента Ліберії живуть у США

6

— Якщо ваші мрії не лякають вас, вони недостатньо великі, — любить повторювати президент Ліберії 73-річна Еллен Джонсон-Серліф.

Вона стала лауреатом Нобелівської премії миру. Нагороду розділила з активісткою ліберійського жіночого руху за мир "Вумен оф Ліберіа Месс Екшн фо Піс" Леймах Гбові, 39 років, і єменською правозахисницею, журналісткою Таваккул Карман, 32 роки. Остання стала першою арабкою, яку удостоїли Премії миру. Нагороду присвоїли за "ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і за їхнє право на повноцінну участь у миротворчій роботі".

Карман створила організацію "Журналісти без кайданів" та організовує мітинги проти президента Ємена — Салеха. Пообіцяла боротися, доки його не повалять.

Леймах Гбові дев'ять років тому, під час революції в країні, зібрала на рибному ринку невелику групу жінок, які молилися за мир. До них почали приєднуватися і мусульманки, і християнки. Гбові намагалися заарештувати, але вона пригрозила публічно роздягтися. У Західній Африці це вважається прокляттям, тому протестуючих не затримували.

2006-го завдяки жіночому руху до влади прийшла Елен Джонсон-Серліф. Вона стала першою жінкою-президентом в історії Африки. Навчалася у США. Зараз там живуть її четверо синів і шестеро онуків. За твердий характер співвітчизники називають її "Залізна леді".

×