28 березня у київському Будинку кіно відбулась церемонія закриття Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Цього року фестиваль пройшов вдев'яте. 45 фільмів змагалися у трьох номінаціях. Кращим у номінації "Життя" став фільм польського режисера Войцеха Староня "Аргентинський урок". Стрічка стала продовженням раніше знятого фільму "Сибірський урок". Тоді режисер зняв картину про молоду вчительку польської мови, яка поїхала навчати до Сибіру нащадків польських засланців. Героїня стала дружиною Войцеха Староня. Згодом родина їде до Аргентини, де дружина так само навчатиме польської мови. Там режисер знімає фільм про труднощі акліматизації у чужій країні з перспективи їхнього 8-річного сина Яся.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На кінофестивалі "Docudays UA" пропонують зустрітися з лесбійкою чи біженцем
"Спочатку сину було важко. Був чужим, не розумів мови, не мав розваг - каже режисер. - На відміну від Польщі, будинки в Аргентині не будують скупчено. Вони розкидані далеко один від одного. Люди живуть на невеликих господарствах. Центр міста — це одна вулиця зі школою, міською адміністрацією, парою будинків. Уроки в школі тривають до 12 години. Мало дітей виходить на вулиці, аби разом бавитися. По-перше, у тропічному кліматі для цього дуже спекотно. По-друге, мають багато родичів, з якими проводять час вдома. Старша на півтора роки від Яська Марта була більше відкрита, ніж інші. Діти заприятелювали. Дівчинка почала відкривати синові інший світ — більше жорстокий, ніж той, який він знав. Її батько пішов з дому. Хвора мати не давала ради з 6 дітьми. Вони самі мусили про себе дбати і заробляти гроші. З розвитком дружби між Ясем і Мартою син дорослішав".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кемерон зніме фільм про найглибше місце на Землі
Спеціальну відзнаку "За надзвичайні характери" отримав фільм "Про гангстерів" німецького режисера Тебого Едкінса. У ньому йдеться про банду молодих хлопців, які контролюють один з районів Кейптауна Південно-Африканської Республіки, де живе темношкіре населення.
У номінації "Право" першість взяв фільм Матьє Брона з Мозамбіку "Тілом і душею" про африканських жінок з фізичними вадами. Кращою коронкометражкою назвали "Коли ми станемо щасливими" поляка Павла Височанського. У стрічці юнак з найзубожілішого містечка південної Польщі прагне вирватися з суцільної бідності. Він вештається кварталами свого міста з камерою у мобільному телефоні і розпитує його мешканців про їхні мрії.
3 
4880
Коментарі